Наші захисники варті того, щоб провідувати їх та дякувати їм за мирне небо у нас, на Волині.
На Волині провідати поранених воїнів – друзів тата – прийшов і 6-річний Богданчик Харків
Подякувати кожному особисто за захист та обійняти з вірою у Перемогу – з такою метою відвідали поранених воїнів у Луцькому військовому госпіталі жінки полеглих захисників із Мар’янівської громади
До бійців приїхали не з порожніми руками. До світлого свята Великодня привезли паски, солодощі та каву, а також медикаменти та іншу гуманітарну допомогу від селищної ради. Спонсорами акції «Провідай пораненого воїна» стали рідні жінки загиблих і померлих воїнів Бужанівського округу. Посприяла поїздці також редакція газети «Волинь».
Святковий настрій захисникам подарували Євгенія Харків, Валентина Кривов’язова, Марія Заєць, Світлана Мітура, Наталія Байденко та староста округу Іван Гиль.
«У нас уже така традиція – провідувати поранених бійців, – розповідає ініціаторка події Євгенія Харків. – Ми стараємося чимось трошки звеселити наших мужніх хлопців. Хоча найбільшою радістю була б Перемога. Але маємо велику вдячність за те, що військові захищають нас і нашу державу. Серед нас, жінок, є ті, які втратили у цій війні своїх рідних і ті, хто чекає когось із фронту. Боляче дивитись, коли людина втрачає здоров’я на полі бою. Ми надіємось, що зранені бійці пролікуються і повернуться до свого дому, головне, щоб живими».
Богданчик підходить до військових і запитує кожного: «Ти – друг тата?», на що отримує ствердну відповідь і їхні обійми.
Жителька села Скригове Євгенія Харків – дружина волинського воїна Михайла на псевдо «Ураган», який довгий час захищав Україну в зоні проведення АТО. Після тривалої хвороби, на жаль, два роки тому відійшов у Вічність. Уже четвертий рік на Сході воює їхній син Віталій. Із бабусею сьогодні – його синочок, 6-річний Богданчик. Він завзято роздає пасочки воїнам у госпіталі, видивляючись у коридорах, хто ще – без гостинця. Євгенія Іванівна ділиться, що, зустрічаючи по дорозі чоловіків у військовій формі, онук каже, що це – все друзі тата.
«Після повномасштабного вторгнення мій син був поранений, – розповідає Євгенія Харків, – опісля проходив реабілітацію у Луцькому госпіталі. Тому онук сам забажав провідати з нами воїнів. Богданчик підходить до військових і запитує кожного: «Ти – друг тата?», на що отримує ствердну відповідь і їхні обійми. Вдома він розповідає мамі і 5-річному братику Роману про те, скільки багато бачив його друзів».
Сім’ї, яких війна торкнулася болючими втратами та щоденними хвилюваннями за близьких на передовій, мають щиросердечне бажання підтримати усіх захисників. Допомагають і фінансово, і добрим словом.
Привіз жінок до госпіталю односельчанин, учасник АТО/ООС Ростислав Собець із дружиною Людмилою. Нині чоловік – інвалід війни, у липні 2023-го отримав важке поранення. Зараз на фронті захищає державу їхній син Павло. Пан Ростислав підбадьорює бійців, розпитує про місця служби, ділиться своїм пережитим бойовим досвідом та спогадами про період реабілітації.
Приєдналася до поїздки Марія Заєць – дружина померлого воїна Михайла, життя якого рятували тут після поранення. Тож відвідує це відділення жінка з болем, проте – із бажанням допомогти тим, хто живий.
«Наші захисники варті того, щоб провідувати їх та дякувати їм за мирне небо у нас, на Волині», – підсумовує Євгенія Іванівна.
Люба ХВАС
* – Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
