«Курсова робота є, а його немає»: лучани попрощалися з 19-річним бійцем Максимом Відринським

 

Він служив у війську за контрактом і загинув 4 травня під час боїв на Харківщині.

Як розповіла Суспільному викладачка Олена Гончарук, Максим пішов до війська добровольцем, при цьому дистанційно навчався у Луцькому педагогічному коледжі. За місяць у нього мав бути випускний.

Попрощатися з полеглим прийшли сотні студентів і викладачів, які зустрічали траурний кортеж біля навчального закладу.

 У мирному житті Максим Відринський захоплювався музикою, поезією і спортом. Зі слів Олени Гончарук, до останнього підтримували зв’язок з одногрупниками і викладачами.

«Він в суботу загинув, а в п'ятницю ввечері напередодні ми спілкувалися. Ніколи нічого не просив, все в нього є, все в нього добре, — пригадує викладачка Максима. — Всі ми вірили, що все в нього буде добре. Написав курсову роботу. Це перший такий екзамен, який він мав скласти, завершуючи наш заклад. На жаль, курсова робота є, а його немає».

 Як розповіла староста групи Анастасія Веснянка, Максим мав стати вчителем початкових класів: «Для мене він народжений воїном, він з дитинства мріяв стати професійним військовим. Для нас він герой, для всієї України він герой».

Траурний кортеж із тілом загиблого воїна під'їхав і на кілька хвилин зупинився біля коледжу. Захисника зустріли на колінах.

Відспівали військовослужбовця у Кафедральному соборі Святої Трійці. Спочиватиме Максим Відринський на кладовищі у селі Дарівка Голобської громади.