Страхи легітимного президента. Колонка народного депутата
Якщо під час війни неможливо змінити владу на виборах, тоді для збереження країни влада має змінитися сама
У понеділок 20 травня сплив п’ятирічний термін перебування Володимира Зеленського на посаді Президента України.
У країні спокійно, увага суспільства прикута до питань мобілізації, нові правила якої почали діяти два дні раніше. І до російського наступу на Харківщині, що розпочався 10 травня і спочатку мав успіх. Зараз ситуація стабілізувалася, і наші війська контролюють її, попри новини російських пропагандистів про їхні «успіхи».
В Україні ніхто серйозно не ставить під сумнів легітимність глави держави, хоча про таку «небезпеку» блогери, наближені до влади, розповідали протягом місяців. Про «нелегітимність» не говорять ні опозиційні політики, ні громадські активісти. Про цю проблему не чути у розмовах «на кухні» звичайних громадян.
Єдине місце, де така дискусія йде – російські телеграм-канали. І це вже проблема самої влади, включно з оточенням президента, що це сміття переноситься з ІПСО’шних анонімних пабліків в український інформаційний простір.
Навіть натяку немає на «Майдан-3», хоч про його небезпеку попереджала українська розвідка, політики з провладної фракції й наближені до них експерти. Коли подібних голосів стало особливо багато, тоді я аргументував, що Майдан – це святе для українців слово, і що Майдан організовують не спецслужби, а громадяни. Бо це для путіна та його пропагандистів за «кольоровими революціями» та «майданами» стояли американці з європейцями.
Для переважної більшості українців ці тези є самозрозумілими, так само, як і для абсолютної більшості наших громадян: вибори мають відбутися після нашої перемоги. А зараз усі повинні займатися її наближенням — президент, воїни, депутати, волонтери і все суспільство.
Питання «нелегітимності» Зеленського та «Майдан-3» були проєкцією страхів влади та її віддаленості від проблем, якими живуть українці.
Питання «нелегітимності» Зеленського та «Майдан-3» були проєкцією страхів влади та її віддаленості від проблем, якими живуть українці.
Ці страхи показали, наскільки влада переймається своїм збереженням і не переймається вирішенням реальних проблем України та українців.
Одні з ключових питань – це якість державного управління і згортання… демократії, про що на вихідних писала Washington Post. А також справа неготовності до війни, запізнення з будівництвом фортифікацій, нецільовим розподілом державних коштів, неякісним забезпеченням військових, тиском на бізнес, корупцією…
Цей перелік можна продовжувати нескінченно.
Висновок з цього доволі простий: якщо під час війни неможливо змінити владу на виборах (а поки що неможливо), тоді для збереження країни влада має змінитися сама. Для початку треба нарешті навчитися відповідально ставитися до захисту держави, припинити маніпуляції, почати чесно говорити з суспільством і зосередитися на реальних потребах країни.
Ми маємо перемогти у цій війні, а боротьба влади з вигаданими загрозами лише відволікає ресурси на вирішення неіснуючих проблем, але не наближує цю перемогу.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність».
Читайте також: Філії російської церкви в Україні – це те ж саме, що філії ФСБ.