Із приводу психозу 20 травня

День, коли Зеленський перестане бути Президентом України, для мене стане одним із найщасливіших у житті. На мою скромну думку – для країни теж.

Але, цей день – не сьогодні. І не завтра. На жаль.

У 2019-му році мудра половина народу на чесних і легітимних виборах віддала владу цьому персонажу.

І так – якби не було війни й, можливо, було провести вибори вчасно, він би вже не був президентом.

Однак будь-яка людина, у якої залишився хоча б зародок інтелекту, розуміє, що згідно із законом, президентом Зе буде до моменту вступу на посаду наступного президента. Якого можна обрати на виборах. Які неможливо суто фізично провести під час війни.

Не буду навіть витрачати час на пояснення – чому. Зрештою, пишу цей текст під час масштабної повітряної тривоги по всій країні. Той, хто має очі – побачить. Дебілам пояснювати навіть не хочеться.

Займатися кретинською казуїстикою під час війни, підігруючи ворогу і підриваючи легітимність не так самого Зеленського, як ВСІЄЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – ну, це треба бути реально «упоротим» ідіотом.

Так, я розумію, що цю проблему і подарунок для рашистської ІПСО (дезінформації, пропаганди) «єрмачня» зробила сама. Побоявшись просто зробити вчасно подання до Конституційного Суду або прийнявши правовий акт Верховною Радою.

Тим не менше, для тих, хто в танку – пояснюю: справа не в Зеленському, а в принципі безперервності влади. І в тому, що залишити Україну без легітимної влади, навіть такої вбогої, як зараз – це золота мрія рашистів, які з потрійною силою кинуться впевнювати, що ми – «Країна 404». І тому нас навіть нищити не треба – бо і так, мовляв, у них влади офіційної нема. Невже це так складно зрозуміти?

Вважаю, що головним завданням всіх адекватних людей є люта боротьба з єрмаками, татаровими, дашами зарівними та іншим планктоном, який узурпував владу, дійсно не маючи на неї жодного права і від імені та за повного сприяння Зеленського веде країну до катастрофи.

Збити рейтинг Зе – так. Щоб і думки не було про ніякий другий термін. А тільки мрії, як вчасно зіскочити.

Але делегітимізувати ІНСТИТУТ ВЛАДИ – ні.

Сподіваюся, я пояснив достатньо доступно свою позицію. І чому я вкрай агресивно реагую на будь-які спроби розганяти «хрінь» про нелегітимність інституту президента після сьогоднішнього дня (20 травня. – Ред.).

Богдан БУТКЕВИЧ, журналіст, блогер, музикант.

Читайте також: Хоч усі говорять про мою незламність та стійкість, я – мертва всередині​.