Тут вражають не тільки вишиванки, а й старі світлини, які розповідають про історію кожної вишитої сорочки і де саме та в кого її віднайшли.
У пошуках вишиванок Марія Доліновська об’їздила багато сіл Волині та Львівщини
І через добрий десяток років подарувала землякам Музей стародавнього вишитого одягу в Нововолинську
Приватна етногалерея «Русовичі», яку відкрила минулого тижня в шахтарському місті відома збирачка старовинного одягу Прибужжя, краєзнавиця Марія Доліновська, – це своєрідний літопис національної культури, частинка правдивої історії наших предків, які жили тут
Все розпочалося з хобі пані Марії, яка, будучи підприємицею, зацікавилася колишніми етностроями, які носили наші прабабусі та прадідусі. Вона почала їздити навколишніми селами, розмовляти з людьми, в яких збереглися ці скарби, слухати історії, пов’язані з ними. Коли вони з чоловіком Ярославом Петровичем назбирали певну кількість такого вбрання, їхні діти сказали, що це – якраз те, що потрібно показувати людям, а не тримати в скрині. Так у пані Марії зародилася й визрівала мрія про створення своєрідного музею. І ось її вдалося реалізувати.
Коли вони з чоловіком Ярославом Петровичем назбирали певну кількість такого вбрання, їхні діти сказали, що це – якраз те, що потрібно показувати людям, а не тримати в скрині.
…На третьому поверсі приміщення, що в центрі Нововолинська на проспекті Дружби,8 над магазином «Оксамит», розмістили більше ста одиниць прекрасного, неперевершеного автентичного одягу, від якого важко відвести очі. У колекції – сорочки, камізельки, запаски, спідниці, рушники, окремим із яких – понад сотню років.
У експозиції представлена лише частина всього зібраного подружжям Доліновських на теренах Волині та Львівщини. Вони зазначають, що експонати у галереї час від часу будуть змінювати та доповнювати. Урізноманітнює і збагачує виставку добре продумана інсталяція зі старими світлинами, вишиті та ткані рушники, інші предмети побуту наших предків. Оригінально виглядає окремий стенд, на якому розміщені старовинні цеглини.
Марія Доліновська на урочистому відкритті етногалереї, яке перетворилося у багате культурно-мистецьке, духовно-патріотичне дійство, зазначила, що кожна річ – це фрагмент долі якоїсь людини, це – частинка історії населеного пункту або й цілого регіону в певний період їхнього життя. Це – неоціненна спадщина наших предків.
Колекціонерці непросто було під час війни зважитися на такий крок. Виникали сумніви, чи заховати десь подалі ці безцінні артефакти, чи демонструвати сучасникам. Переважило розуміння, що про них не можна замовчувати, і є чимало недосліджених фактів, які треба вивчати.
Зібрані експонати свідчать про те, що наймолодше місто області засноване не в чистому полі, а на місці чотирьох сіл зі своєю прадавньою культурою (одне з них – Русовичі), яка визначає його ідентичність.
Непересічною подією для міста шахтарів і Волині загалом назвав відкриття етновиставки Нововолинський міський голова Борис Карпус. Адже зібрані експонати свідчать про те, що наймолодше місто області засноване не в чистому полі, а на місці чотирьох сіл із своєю прадавньою культурою (одне з них – Русовичі), яка визначає його ідентичність. Велика повага – власникам приватної колекції, які своєю виставкою надихають, бо цей простір «пронизаний енергією». Виставка свідчить, що ми – древній народ, який володіє потужною силою, і це багато значить у час війни.
Доліновські стараються зберегти те, що зараз намагаються знищити наші вороги. Тим самим подружжя зберігає Україну, генетичний код нації, адже кожен вишитий штрих, кожен предмет у представлених строях має своє значення, як зазначила помічник-консультант народного депутата Ігоря Гузя Олександра Струбицька. І це вдалося зробити завдяки тому, що, як підкреслила начальник відділу культури Нововолинської міської ради Марія Душук, Марія Доліновська завжди «горить», з нею легко будувати співпрацю.
Високу оцінку виставці дали і подякували за величезну натхненну працю видавець, заслужений діяч культури Дмитро Головенко, засновник благодійного фонду «Ротарі – Київ – Бальзак» Володимир Пилипенко. Людиною, яка відповідально ставиться до нашої культурної спадщини, серйозним дослідником і колекціонером, який прагне пізнати й зберегти нашу історію, назвали Марію Доліновську завідувачка відділу Волинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Людмила Мірошниченко та доцент кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук Алла Дмитренко.
Приватний музей стародавнього вишиваного одягу «Русовичі» – це явище для Волині, він демонструє, хто ми є, який у нас родовід. Цей заклад повинен стати місцем, куди приходитимуть наступні покоління, щоб пізнати своє коріння.
