Ексгравець і екстренер «Волині» відповів на випади Сабо та Леоненка

Відразу після завершення поєдинку 10-го туру чемпіонської групи Першої ліги в Петровому, де «Інгулець» взяв гору над «Карпатами» (2:1) й завоював перше місце, відбулася церемонія нагородження.

Підсумкова турнірна таблиця Першої ліги:

 ​Срібними медалями були відзначені й «Карпати», але був відсутній керманич Mирон Mаркевич, що викликало бурхливу реакцію в післяматчевих коментарях таких відомих експертів, як Йожеф Сабо та Віктор Леоненко.

– Звичайно, це не спортивний принцип, – заявив зокрема Йожеф Сабо. – Цим рішенням вони образили і принизили суперника, вважаючи, що вони вищі за нього. Але я не знаю, що там сталося. Напевно, це характер. «Карпати» лідирували весь сезон і раптом програли на останніх хвилинах. Це емоції, більше нічого. Маркевич думав, що він найкращий, а тут – його не визнають. Думаю, через деякий час Маркевичі визнають свої помилки.

Кинув свої шпильки у бік Мирона Маркевича і колишній нападник київського «Динамо» Віктор Леоненко:

– Не знаю, чому Маркевич відмовився від медалі, «срібло» він тільки раз у житті завоював з «Металістом», а так усе життя був третім. Я не розумію, чому люди не хочуть отримувати срібні медалі. Може, образилися. Образливих у нас до хріна... Хоча чого ображатися? «Інгулець» грав удома, і він не слабший за «Карпати» так точно. Напевно, у Маркевича зіркова хвороба почалася, він вирішив, що йому не потрібне «срібло», він тільки на «золото» заслуговує. Маркевичі проявили неповагу. Навіщо тоді взагалі ці медалі роблять, якщо їх не беруть? Я вважаю, що за таке УАФ має оштрафувати.

Тим часом у розмові з кореспондентом Sport.ua заслужений тренер України 73-річний Mирон Mаркевич пояснив причину своєї відсутності на нагородженні:

– Останні два календарні матчі за участю «Карпат» були дуже складними й вимагали значних нервових затрат. Спочатку, виграючи в «Лівого берега» (3:0), мої підопічні примудрилися розтринькати перевагу, чого раніше не траплялося в моїй багаторічній тренерській кар'єрі.

І, як вишенька на торті – пропущений в компенсований час гол в Петровому, який звів нанівець усю роботу на марафонській турнірній дистанції. Чемпіонство банально вислизнуло з рук.

Почував себе зле, тому вирішив під опікою медперсоналу перечекати в клубному автобусі. Коли через певний час дещо стало легше, то пішов на пресконференцію, де відповів на всі запитання журналістів, віддавши належне «Інгульцю» та іх головному тренеру.

– В післяматчевих коментарях відомих експертів можна було прочитати, що ви начебто спеціально не пішли на нагородження, аби принизити «Інгулець».

– Думаю, що я дав вичерпну відповідь, чому не зміг бути на нагородженні. Ще на зустрічі з пресою зазначав, що мені імпонує «Інгулець», хвалив за бійцівську вдачу. Тому про яку неповагу може йти мова?

– Тоді наостанок, де ж та срібна нагорода, якою ви були відзначені в складі «Карпат»?

– Mені її передали організатори відразу після пресконференції. Вона вже зберігається в сімейному спортивному музеї.

До речі, Мирон Богданович Маркевич як футболіст грав за луцьке «Торпедо» (сезони 1977–1978), а як тренер тренував також «Торпедо» Луцьк (1984–1987) і «Волинь» Луцьк (1991–1992).

Читайте також: На Волині у колишньому Ківерцівському районі пройшла «гольова» злива.