Волинський весільний обряд «Читання корони» внесли до нематеріальної культурної спадщини України

Серед них: Весільний обряд «Читання корони», Культура традиційної гуцульської сирної пластики, Традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» та народна гра «Ашик» (розповсюджена на півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів).

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

Обряд «Читання корони» побутує на теренах Волинської області у селах:

Мишів, Іванівка, Соснина, Менчичі, Древині, Лугове, Долинка, селищі Іваничі Іваничівської громади; Жашковичі, Радовичі Павлівської громади; Овадне, Свійчів, Красностав, Верба, Сусваль, Галинівка Оваднівської громади; Зимне, Шистів, Горичів, Володимирівка, Когильне, Фалемичі, Поничів, Льотниче, Острівок, Бубнів, Маркостав, Селець, Чесний Хрест, Хмелівка, Хмелів, Житані, Хворостів, Бобичі, Хобултова, Микуличі, Бегета, Руснів Зимнівської громади; Рогожани, Ізов, Амбуків, Чорників, Лудин, П'ятидні, Хрипаличі, Пархоменкове, Стенжаричі, Зоря, Ворчин, Турівка, Залужжя, Микитичі, Коритниця, Хотячів Устилузької громади; Новосілки, Заріччя, Суходоли, Володимирської громади.

Вперше цей весільний обряд зафіксований ще у 1930-му році.

Весільна корона – це весільний вінець білого кольору у вигляді стрічки, який мама заплітає у волосся своїй дочці після того, як прочитається відповідний текст, який теж має назву весільна корона. Тільки після цього наречена може зустрітися зі своїм коханим. Обряд унікальний тим, що коли мама одягає весільний вінець, вона благословляє свою доньку на самостійне щасливе життя.

У вересні 2023 року Рівненщина та Волинь подали спільну заявку на внесення весільного обряду «Читання корони» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Відтак 7 вересня на Рівненщині відбувся Всеукраїнський форум «Нематеріальна культурна спадщина», де презентували давній обряд українського весілля «Читання корони».

Довідково: Обряд «Читання корони» відбувається у нареченої вдома. Це невіддільна частина весільних традицій, як і вінчання молодят. Без читання корони наречена з дому не виходить. Після того, як наречений пройшов всі випробування викупу нареченої, він заходить у будинок. Наречена тим часом сидить повернута до всіх гостей спиною, ніхто її не бачить, і нахилена головою на стіл, а її руки скріплені в замок на шиї.

Далі дружки беруть весільну корону, у неї обов'язково має бути вплетена вічнозелена рослина — це чи аспарагус, чи розмарин. Дівчата на тарілці тримають вінець над головою. Дружба нареченого має зачитувати весільний текст урочисто, піднесено. Після кожного куплету весільної корони мають музиканти грати весільний туш. Вони мають почути це на подвір'ї. Після того, як він прочитає весільну корону, яка теж лежить на тарілці, то має цю тарілку побити. Якщо з першого разу тарілка не побилась — це не дуже добре, а б'ється вона на щастя. Після того, як він прочитав весільний текст, мама одягає нареченій вінець, підходить наречений, розщіплює її руки, перед тим поцілувавши їх три рази, і одягає їй весільні туфлі. Далі благословляють їх батьки в дорогу.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Світязькі пончики потрапили до переліку нематеріальної спадщини Волині.