«Ми маємо забезпечити, щоб за кожну спробу атаки ворог платив кров’ю», – наголошує Петро Порошенко.
Після ампутації повернувся до рідної бригади
Попри протез, піхотинець Назар зараз навчає новобранців, особливо наголошуючи їм на важливості тактичної медицини
Ввійськовослужбовець 22-ї окремої механізованої бригади Назар, нагороджений «Золотим Хрестом», родом з Івано-Франківщини. Він зазнав важкого поранення у січні 2023 року.
– Я заводив людей на позиції. Потрібно було змінити наших. Я був як провідник… Коли вже все зробили і виходили звідти тією самою дорогою, то йшли нога в ногу. Я був останній – і став на міну. Найімовірніше, на «лєпєсток» – протипіхотна міна… Була повністю уражена стопа.
Піхотинець каже, що уламки полетіли в хлопця, який йшов попереду.
– Я витягнув турнікет, наклав собі його. Потім, спершись на іншого побратима, на одній нозі дострибав до підвалу, де був медик. Звідти мене вже евакуювали.
…Назар із посмішкою згадує, що до лав ЗСУ одразу потрапити не зміг:
– Я пішов 3 березня 2022 року до військкомату. Запитали, скільки мені років. Сказав, що 23. Не служив, кафедри військової не маю. Ну, то йди, кажуть, додому, поки що немає потреби.
Я був останній – і став на міну. Найімовірніше, на «лєпєсток» – протипіхотна міна… Була повністю уражена стопа.
Влітку того ж року він ще раз прийшов до ТЦК та СП.
– Мені те саме відповіли, знову відправили додому. Кажуть, як треба буде, то зателефонують… У січні 2023 року знову спитав. Сказали: «Якщо підпишеш контракт, то приходь». Я й прийшов. І 30 січня підписав контракт із ЗСУ, – розповідає воїн.
Після поранення восени 2023-го військовий повернувся у свій підрозділ 28 березня цього року:
– Поспілкувався з комбатом. Пропонували спочатку, щоб я у штабі за комп’ютером сидів, щось набирав… Але до поранення я повинен був обійняти посаду головного сержанта роти. Тому й запитав, чи можу тепер бути призначеним на неї. Відповіли, що можу.
Нині Назар займається у своїй роті підготовкою особового складу.
– Так, протеза, з яким можна бігати, ще немає. Але з протезом, що є зараз, нормально виконую обов’язки, – запевняє він.
Головний сержант роти каже, що нині всім новобранцям радить якісно вчити такмед (тактичну медицину).
– Бо перша домедична допомога дуже багато чого вирішує. Від цього залежить життя як твоє, так і людини біля тебе. Якщо вона не зможе собі надати допомогу, ти надаси. Я, напевно, найбільше за це вдячний Великій Британії, де під час проходження підготовки були бойові медики, які нас добре цього навчали.
Євген ПРОВОРНИЙ, кореспондент АрміяInform.
