Українка у сукні «Світ у вогні» допомагатиме планеті Земля. Щоденник волинської журналістки

… черговими намірами влади добудувати «Десяту» шахту

У кінці квітня Нововолинськ сколихнула приємна новина. Шахту-довгобуд, яку мали виставляти на приватизацію, таки хочуть завершити. Вже провели кілька тендерів на послуги з розгазування підземки та ремонту обладнання. Має також відбутися тендер на проведення експертиз та аудиту. Але коли саме «дотягнуть» підприємство, аби там можна було видавати на-гора вугілля, – невідомо. Зазначають лише, що через брак коштів це станеться не так швидко, як планувалося.

Цій «історії» передувало звернення гірників до Фонду держмайна, Міністерства енергетики та Міністерства економіки з вимогою не приватизовувати шахту №10 «Нововолинську». Вони мотивували свою позицію тим, що підприємство можуть продати за безцінь через необ’єктивну, тобто занижену, оцінку майна. Друга пересторога – неправильна її подальша експлуатація може призвести до проблем, які пов’язані з екологією. Тоді їм пообіцяли кошти на добудову копальні.

Свою думку з приводу її добудови висловив голова Волинського теркому профспілки працівників вугільної промисловості Роман Юзефович:

– Можна робити багато гучних заяв, але їх треба підкріплювати справами, – заявив він. – Коштів на добудову цього стратегічно важливого об’єкта, на жаль, наразі немає. Насамперед вони потрібні для того, аби поміняти проєкт побудови шахти, який ще затверджений у радянські часи. 

Роман Віталійович висловив також тривогу з приводу відсутності кваліфікованих кадрів, які через закриття копалень або виїхали за кордон, або влаштувалися на інші виробництва чи як мобілізовані пішли в лави ЗСУ. А ті, які могли б працювати, не поспішають влаштовуватися на шахти через відсутність чіткого механізму бронювання. Варто тільки глянути, скільки вакансій зараз на діючих поки що шахтах «Бужанській» та №9 «Нововолинській».

Виконувач обов’язків керівника підприємства «Дирекція по будівництву об’єктів», яке опікується шахтою–довгобудом, Сергій Сівцов був більш оптимістичним. Він підтвердив, що шахту №10 планують запустити. Зараз виготовляється проєкт на введення в експлуатацію першої з восьми запланованих лав. Проєкт не мінятимуть, а покроково вноситимуть зміни до раніше затверджених пунктів. І хоч на нинішній рік в бюджеті затверджено лише 112 млн гривень на підтримання підземки в безаварійному стані, є надія, що її вдасться ввести в експлуатацію за значно меншу від раніше названих сум. І реально це зробити за 6 – 7 місяців. Головне – є бізнес-план. Тепер тільки потрібно відновити зруйновану ворогом інфраструктуру теплоенергетики, що є першочерговим для профільного міністерства. Потім очікуватимуть фінансування для проведення подальших робіт на шахті для видобутку вугілля.

Як кажуть, дай, Боже. Але, якщо це станеться, то нинішній очільник з доброго десятка керівників, які впродовж 35 років «будували» «десятку», може претендувати на те, щоб бути вписаним в історію епопеї із рекордного за строками завершення гірничого підприємства.

… як під звуками сирен лунало поетичне слово

Днями в шахтарське місто завітала колега нововолинських науковців – викладачів Нововолинського інституту економіки та менеджменту Західноукраїнського національного університету, поетеса зі Львова Любов Шевчук. На зустріч із нею у навчальний заклад прийшли студенти, творчі люди Нововолинська, які небайдужі до поезії. 

Любов Теодорівна Шевчук – докторка економічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи і міжнародних зв’язків Львівського університету бізнесу та права, авторка більш як 500 наукових праць і … дев’яти поетичних збірок. Із наукою вона поєднала свою любов до поетичного українського слова. Ось як про це сама сказала:

– Комусь до душі – яскраві кольори осені, комусь – білосніжні фарби зими, комусь хочеться свіжих кольорів весни, теплих тонів літа. Головне, щоб поет, зображуючи певне явище, умів при цьому порушити в душі людини акорди почуттів і уявлень.

Попри невтішні прогнози, які навіть жахають, що Україна наявними силами завершить розмінування не раніше, як за століття, уряд поставив за мету за наступні десять років повернути в користування 80% земель.     

Слухала цю незвичайну жінку й думала: наскільки важливо зараз не втратити відчуття прекрасного, серед страшних буднів і жахливих повідомлень із фронту зуміти зберегти оптимізм, ментальне здоров’я, від якого залежать настрій і фізичний стан людини. Ця жінка якраз до цього надихає.

Торік восени вийшла збірка Любові Шевчук «У світі символів і знаків», яку вона презентувала й у Нововолинську. Місто їй близьке через те, що свого часу її сини–науковці впродовж кількох років приїжджали сюди й допомагали становленню тоді ще економічного факультету згаданого вишу, читали лекції, приймали екзамени. Сама ж Любов Теодорівна була науковим керівником нинішнього директора інституту Романа Чорного під час підготовки ним дисертацій.

Цього дня час від часу простір збурювало пронизливе виття сирен. А в залі в той час лунали щире поетичне слово, задушевні пісні. Адже вірші Любові Шевчук прекрасно «лягають» на ноти. До слова, вони велично й піднесено звучать у виконанні хористів місцевого Свято-Духівського собору.

На знак вдячності вихованці філії міського клубу Нововолинського Палацу культури, зразкового вокального ансамблю «Паросток» Нововолинського Центру дитячої та юнацької творчості дарували львівській гості свою творчість. Щирі слова вітань із побажанням нових поезій висловили директор інституту  Роман Чорний, завідувачка бібліотекою Любов Приступа. 

… як привернути світ до екологічної біди

Нинішня весна порадувала нас рекордно раннім теплом. Відповідно, майже на місяць вперед «підсунулися» всі строки дозрівання ягід, цвітіння квітів, дерев, кущів, бузини, акації тощо. Ринки заполонила вирощена працьовитими руками полуниця. І хоч ціна на цю смакоту недешева – 90 – 120 гривень за кілограм – її швидко розбирають. Коли пройтися рядами, скрізь чути мову про велику посуху через брак дощів. Аби врятувати те, що зійшло на городах, доводиться поливати все із шланга або носити воду відрами. 

Але наших людей це не лякає. Вони звикли виживати за будь-яких умов. Гірко лише, що значна частина земель знищена війною або нашпигована зброєю.

За даними Мінекономіки, в Україні заміновано більш ніж 5,6 мільйона гектарів полів. Якщо їх не повернути в користування, аграрії щороку втрачатимуть до 2,5 млрд  гривень. Попри невтішні прогнози, які навіть жахають, що Україна наявними силами завершить розмінування не раніше, як за століття, уряд поставив за мету за наступні десять років повернути в користування 80% земель.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд доларів(!). Для Держбюджету та фермерів – це непідйомні кошти, тож без міжнародної допомоги не обійтися.
У 2023 році саперам вдалося обстежити 200 тисяч гектарів землі. З них у користування повернули 120 тисяч гектарів. У 2024 році уряд планує реанімувати ще 305 тисяч. Але ніхто не може сказати, як швидко ці угіддя даватимуть хоч якийсь урожай, не кажучи вже про прибутки. Ускладнюється ситуація тим, що бомбардування там не припиняються.

Тому в цій ситуації нам варто берегти те, що залишилося неушкоджене. Не спалювати сухостою, що можна подекуди спостерігати ще й зараз, пильнувати, аби не виникало пожеж.

Непоправної також шкоди зазнали й ліси. Від кадрів про спровоковані ворогом пожежі на Миколаївщині, Херсонщині, Харківщині стає моторошно. Це ж – найбільше багатство українців! Але в глобальному сенсі ми всі пов’язані на цій планеті. І від того, що втратить Україна, втрачатимуть інші країни. 

До екологічної біди в Україні всі намагаються привернути увагу. Навіть такий міжнародний проєкт як конкурс краси «Miss Eco International 2024», який відбувся 28 квітня нинішнього року в Єгипті, не оминув цієї теми. «Міс Всесвіт Україна 2023» Ангеліна Усанова представила Україну й увійшла до трійки призерів конкурсу у категорії «Найкраща ЕКО сукня». Плаття дівчини «Світ у вогні» вразило журі своїм символізмом і красою. Вбрання було детально пропрацьованим, аксесуари вдало доповнили сукню, виконану в чорних, помаранчевих та червоних тонах.

Головною метою шоу стала популяризація дбайливого ставлення до природи. А українка своїм образом намагалася привернути увагу до теми лісових пожеж та знищення усього живого на планеті. В доповнення наша красуня також транслювала проблему вигорілих українських територій,  які постраждали через російські обстріли.

Тепер ця українка стане послом доброї волі ООН з екології та довкілля, а також братиме участь у програмах, які допомагають планеті.