У цій сільській хроніці – свідчення для багатьох майбутніх поколінь «ходіння по муках» українського народу. На фото – день голосування за перехід у рідну церкву.
Становлення рідної церкви на Волині: книга, яка закликає прихожан до єдності
Вже вкотре перечитую книгу мешканця села Мишів Володимирського району Володимира Матвіюка «Хроніка українізації та становлення релігійної громади Свято-Миколаївського храму ПЦУ села Мишів», яка нещодавно побачила світ
Радію, дивуюся і горджуся тим, що в моєму рідному селі є такі особистості, які відстоюють своє, національне, що утверджує нас як націю. Але водночас я сумую і плачу, що не всі розуміють правду нашого сьогодення. Багатьом нині не вистачає відповідальності перед собою, людьми і Богом. За прикладами далеко ходити не треба – от хоча б протистояння щодо церковного питання, про яке на своїх сторінках писала газета «Волинь».
Володимир Павлович Матвіюк пройшов непросту радянську школу життя: очолював правління колгоспу «Прогрес» у своєму селі, партійну організацію, згодом працював у районній адміністрації. Він – людина інтелігентна, вихована, ерудована. У таких із більшою силою виступають особливості національної вдачі. Він зумів збагнути реалії, щоб відрізнити чорне від білого. Взявся закликати до прозріння односельчан, оскільки вважає, що цей складний шлях боротьби має високу вагу для відродження, українського православ’я, зокрема й України загалом.
Захоплююся тим, як автор зумів послідовно й аргументовано викласти всі факти, шлях боротьби односельчан за справжню українську церкву.
Все те, що передано у книзі-хроніці Володимира Матвіюка – це свідчення для багатьох майбутніх поколінь про «ходіння по муках» українського народу. Захоплююся тим, як автор зумів послідовно й аргументовано викласти всі факти, шлях боротьби односельчан за справжню українську церкву.
В книзі йдеться й про ремонт храму, як важко давалися роботи з його проведення біля трухлявих вікон, підлоги, підведенні води, ліквідація цвілі! І все це – заслуга, в першу чергу, Володимира Матвіюка та настоятеля Свято-Миколаївської церкви, отця Василя Мавдрика і односельчан, яких називає автор.
Диво з див, щоб так оновити, облагородити храм, зберегти історичну пам’ятку. Тут чекають на всіх прихожан і закликають до єдності в молитві!
Варто нагадати односельчанам, що за українізацію церкви поклали свої життя наші видатні земляки Арсен Річинський, Никанор Абрамович, Сильвестр Харчук.
м. Нововолинськ.
Надія ПАНАСЮК.
