«Його мали назвати Дмитриком…».
«Ти вбив нашого сина…»: історія до сліз
Владислав вибирав красунь і модниць, але до штампа в паспорті не доходило. Не уявляв себе сім’янином. Розваги – ось, що йому потрібно. Декотрі з дівчат, які мріяли про заміжжя з красунчиком, але зрозуміли, що чекати доведеться до сивого волосся, йшли від Влада. Декого залишав сам, аби похвалитися перед друзями: мовляв, кому вона потрібна…
…Надя стала його черговою жертвою. Хоча хлопець і згоден був одружитися. Не так із дівчиною, як з її статками. Братів-сестер вона не мала. Батько-вдівець займався бізнесом. Усе добро відійде доні. Та й дідусі-бабусі щось підкинуть.
Максим називав доньку не Надею, а Надією. Вона справді була його єдиною надією, яскравим промінчиком, сенсом життя…
…Їй було п’ять років, коли не стало матері, – померла при пологах. Мав народитися хлопчик. Доньку готували до появи братика, аби потім не ревнувала, що маленькому дістається більше уваги. І вона вже любила малюка. Складала у коробку свої іграшки, з яких «виросла». Щоранку заглядала до ліжечка: може, лелеки принесли братика? Його мали назвати Дмитриком… Маму забрали до пологового вночі. А вранці її не стало. І малюка також. Дівчинка не одразу зрозуміла, що трапилось.
Навіть після похорону довго чекала обох…
– Коли я виросту, в мене буде маленький брат, – казала Надя. І продовжувала складати в коробку цяцьки. Максим мав короткі романи з жінками, але вдруге так і не одружився.
– У твого батька грошей на аборт не вистачає?
…У Наді були залицяльники, але Влад добряче їй задурив голову. Він це вмів. Тільки не поспішав знайомитися з родиною дівчини. Надиного батька побоювався. І – недаремно: Максимові хлопець не сподобався. Доньці вирішив поки нічого не казати. Поділився думками зі своєю матір’ю.
– Максиме, ти всіх кавалерів від Надійки повідганяєш.
– Хай університет закінчить, а тоді – заміжжя. Куди поспішати? І той хлопчисько… Не лежить мені душа до нього. Наче відчуваю лихо…
…Коли Надя дізналася про вагітність, зраділа:
– У мене ж син буде? Правда?
– Ще не знаю, – відповіла лікарка. – Треба зачекати.
– Звісно, син…
Найперше повідомила Владові. Той отетерів:
– У твого батька грошей на аборт не вистачає?
Читайте також: Кохання з Волині: Соколів спільний політ триває… 66 літ.
