«Мені без тебе й дихається інакше, мені без тебе часом туга груди рве…»

 Історія стосунків Олександра та Катерини – дуже чуттєва, адже боксер закохався у майбутню дружину ще в підлітковому віці. Він завжди знав, що Катя стане його дружиною. Вони вчилися в одній школі в Сімферополі й спершу були просто друзями. Майбутній чемпіон світу з боксу насправді – ніжний романтик: у 15 років він писав Каті вірші та красиво залицявся. Дівчина спершу не звертала увагу на шанувальника, тож Усику довелося добряче постаратися, аби завоювати серце Хмелевської. «Я взагалі його не розглядала… Хіба як друга». Він сказав: «Якщо я виграю сьогодні бій, підеш зі мною ввечері куди-небудь?» Я відповіла: «Вигравай, там подивимося». Він виграв. І – все», – розповідала в одному з інтерв’ю Катерина.

 Після школи закохані почали жити разом і більше не уявляли свого життя один без одного. Перші труднощі у стосунках пари виникли 2006-го року. Тоді Усик став призером дорослого чемпіонату Європи й «зловив» «зіркову хворобу». Боксер зізнався, що в той час він був добряче зарозумілим, уявляв себе «Макгрегором» (Конор Макгрегор – ірландський боєць змішаних бойових мистецтв. – Ред.) і ледь не втратив кохану. Олександр і Катерина навіть розійшлися на якийсь час. Та згодом 19-річний Сашко зрозумів, що не може жити без дівчини. У 2009-му пара одружилася у Криму, у той час Усику було 22 роки. Довелося все організовувати швидко, оскільки Катя завагітніла. Весілля було скромне, бо грошей на розкішне святкування закохані не мали.

«Саша не встиг зробити мені пропозицію – Ліза швидше з’явилася. Весілля було дуже скромне, адже тоді у нас навіть не було можливості заплатити за орендовану квартиру», – пояснювала Катерина.

«Перша наша дитина була по любові, друга – запланована, третя – як вийшло, так вийшло, ми не планували. Вона сказала: «Я – вагітна». Я відповів: «Круто», – розповідав Усик.

 У 2014 році на подружжя чекало нове випробування – окупація Криму росією. На той момент у них було вже троє дітей – Єлизавета, Кирило та Михайло. Усикам довелося покинути рідний дім і переїхати у Київську область. «Перша наша дитина була по любові, друга – запланована, третя – як вийшло, так вийшло, ми не планували. Вона сказала: «Я – вагітна». Я відповів: «Круто», – розповідав Усик. Зараз подружжя виховує вже четверо дітей – у січні цього року у них народилася донька Марія. Усик завжди мріяв про велику сім’ю, тож сьогодні він – чудовий батько. Боксер каже, що саме діти і дружина наповнюють його і дають сенс життю.

 Спорт для чемпіона світу – хобі, а от сім’я – найважливіша цінність. 

 Усик досі присвячує коханій вірші й каже, що без неї навіть дихати не може. «Мені без тебе й дихається інакше, мені без тебе часом туга груди рве, кричить як лютий звір і плаче, я без тебе – зовсім інший. Мовчу і часто в небо погляд свій підіймаю, в натовпі очі твої шукаю, свої на мить я закриваю і уявляю, що тобою дихаю. Тобою живу, тебе одну бажаю, тобою дорожу, тебе хочу, і лише тебе я знаю, що мені з тобою добре у світі», – ці рядки, повні щирої любові, Олександр Усик присвятив своїй дружині Катерині, коли 12-та річниця  їхнього весілля збіглася з днем його тріумфу на ринзі. 26 вересня 2022 року Усик здобув перемогу над Ентоні

Джошуа. А віднедавна український боксер – абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі.

Дружина боксера Олександра Усика в день його поєдинку з Тайсоном  Ф’юрі зацілувала чоловіка, вітаючи з перемогою. Вона подякувала всім, хто підтримував її коханого. Цією світлиною Катя поділилася на своїй сторінці в Instagram. А ще – новими фотопортретами їхньої молодшої донечки (на час розміщення світлин у мережі Марійці було три місяці). Крихітку, яка дедалі більше стає схожою на тата, зазнімкували у стильному рожевому одязі. До речі, на бій за звання абсолютного чемпіона світу Олександр Усик виходив із написом на шортах «MARIA» (Марія).

Джерело: uanews.co.ua, gordonua.com.

Марина ЛУГОВА.

 

«Краще я помру, ніж зніму хрестика»

 Правила життя Олександра Усика

Я б’ю своїх опонентів із… любов’ю і посмішкою. У мене немає хижої ненависті чи злоби. У мене вона – спортивна.

Для своїх дітей я – герой. Це – максимальне визнання, яке можу отримати.

У всіх є страх. Якщо ти не боїшся – ти хворий. Є страх боягузтва, а є страх, який тебе «заводить». 

Я – не суперзірка, зірки – на небі. Я – звичайний хлопець, у якого, можливо, щось трохи виходить.

Я – православний християнин. Краще я помру, ніж зніму хрестика.

Не потрібно просити у Бога легку ношу. Краще просити міцніші плечі.

Я розмовляю з… болем. Знаєте, що я йому кажу? Що він є слабшим за мене. Я сміюся над ним всередині себе. Таке відчуття, що я – трохи божевільний.

Людям не подобається, що я не відповідаю їхнім очікуванням. Не сподівайтеся на людей, треба сподіватися на Бога!