Повідомлення на цю тему ми отримуємо майже з кожної області. Жах. І шок!
«Якщо ви проти ЗСУ, то ви разом із путіним, кадировим і їхніми вбивцями й катами з Бучі»
Найяскравіші за тиждень думки та цитати
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про ймовірну участь росії у другому Глобальному саміті миру (країна-агресор була відсутня на першому саміті у Швейцарії):
«Присутність росіян на другому саміті буде говорити про те, що вони вирішили закінчити війну. Не хочу грати словами, чи вирішили вони, чи їх змусив світ. Але для нас, громадян України, головне результат. Результат – це закінчення цієї війни… Що ж до переговорів, то росія вже завтра може розпочати перемовини з Україною, якщо вона вийде з наших територій».
Сергій ФУРСА, блогер, шокований тим, що значна частина українського суспільства підтримує людей, які атакують ТЦК та представників ЗСУ:
«Чи може так статися, що одного дня у якогось військового не витримають нерви і він пристрелить того, хто застосовує до нього силу. Може. І він буде мати рацію. І я буду першим, хто захищатиме такого військового. Бо в країні –війна. Бо військовий виконує свою задачу. Бо дістало вже. І винуватим у загибелі цивільного будуть люди, що весь цей час толерують ганебну практику зневаги й атаки на представників ТЦК, які для багатьох людей, схоже, страшніші, ніж солдати путіна… Якщо ви проти ЗСУ, то ви разом із путіним, кадировим і їхніми вбивцями й катами з Бучі. Прекрасна компанія, правда ж ?»…
Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА, дивується, чому у публічній площині Президент Зеленський рідко висловлюється на тему мобілізації:
«У Зеленського завше знаходиться час прокоментувати пʼяні вечірки, бої Усика, «Євробачення». Але не доходять руки пояснити потребу мобілізації українцям, а не Шольцу. І врешті – відповідальною рукою Верховного головнокомандувача навести лад із труднощами мобілізації – впорядкувати бронь не для «своїх», а-ля «Кінокіт» і «Єдиний телемарафон», а для справді критичної інфраструктури. Зеленський має памʼятати, що питання поразки, несправедливого миру та втрати територій – будуть адресовані найперше до нього».
Борис БЕРЕЗА, політик, про те, що тримає, коли навколо стільки смертей:
«Моє персональне кладовище збільшується. Я більше ніколи не побачу цих людей… Вони багато чого не встигли. Вони не встигли зробити світ кращим. А могли. Їм не дали ті, хто напав на нас, ті, хто прийшов нас вбивати та руйнувати нашу країну. Зараз мене спопеляє біль та лють, але з часом вони минуть і на їх місце прийде спокій, який подарує відчуття помсти. От в ім’я цього варто жити. Жити і отримати той спокій разом із бажаним результатом».
Володимир ЄРМОЛЕНКО, філософ, про уроки війни:
«Я скажу про себе: війна вчить скромності. Скромності оцінок, суджень про інших, діагнозів і т.д. Так, війна мене вчить радикалізму щодо ворогів, але поміркованості і скромності щодо своїх… Скромність означає усвідомлення, як мало ми можемо наодинці. І як багато ми можемо разом. Тому ключовий талант нинішніх часів – це, зокрема, і будувати спільноти. Підтримувати спільноти. Зміцнювати спільноти. Воєнні, волонтерські, культурні, логістичні, місцево-територіальні, національні».
Сергій МАРЧЕНКО, блогер, про те, чому він проти так званого економічного бронювання (згідно із законопроєктом, кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у сумі 20 тис. грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати. – Ред.):
«Я переконаний, що існує приблизно тисяча способів наповнити бюджет, не торгуючи бронями від мобілізації. Так само переконаний, що сила нації у єдності. Ми не можемо дозволити собі просто перекласти війну на бідних і добровольців, бо вони й так тягнуть тягар війни багато років і вони не двожильні, всяке терпіння рано чи пізно закінчується. Закон про економічне бронювання – це тригер, який може спрацювати в будь-який момент і привести до катастрофічних наслідків. Не складно уявити, як якийсь «мажорчик», який купить собі бронь, набухається десь в клубі та зіб’є дитину військового. І краще навіть не думати, що може бути на виході».
Олег ШИРЯЄВ, командир 225-го окремого штурмового батальйону, про ситуацію біля Часового Яру, який боронить його підрозділ:
«Боротьба за Часів Яр триває. Противник зазнає втрат в озброєнні, військовій техніці, у живій силі. У цій боротьбі, якщо в нас буде підхід на підготовку якісного особового складу, якщо в нас буде правильна мотиваційна політика при наборі в армію мобілізованих, підтримка західних партнерів стосовно зброї та боєприпасів, техніки, – ми вистоїмо».
Дмитро ГОРДОН, журналіст, про випадок, коли росіянину, який приїхав на відпочинок до Туреччини і почепив російський прапорець, вимазали лайном лежак:
«Він каже: «Що це таке? За те, що ми – росіяни?». Так, суко! Ти – громадянин «херової країни», яка є агресором. Вам ніде не раді. Ви – хами. Вам будуть мазати не лише лайном, вам будуть руки-ноги ламати за те, що ви – росіяни, або кажіть, що «ми проти путіна, Крим – український, ми – за Україну»... Я два з половиною роки війни переконую: європейці, Захід, не пускайте цю російську «падаль» до себе, пускайте лише тих, хто дійсно проти війни, проти путіна. А ось цих, які: «Слава росії»... Нафіг вони вам потрібні? Латвія, Литва, Естонія чудово роблять: сказав щось за росію – вивезли за територію, «пішов геть».
Читайте також: Як на Волині рятувальники ліквідували наслідки нічної атаки росіян (Фото).
