Мета для росії – недосяжна, і вони це чудово розуміють.
Кажуть, ми програємо цю війну...
Думка, яка чудово лягає в мозок втомленим українцям, які, іноді здається, навіть тішаться від цієї колективної депресії. Під час літньої спеки зараз плавить не тільки асфальт, але й мізки. Мізки, в які будь-що хоче залізти росія. Посіявши зневіру і відчай
Але якщо ми програємо, то, виходить, що росія виграє. І сама росія воліє продавати цю думку як всередині країни, так і світу.
Але що для росії було б перемогою. Може ми забули, але росія хотіла взяти під контроль всю Україну. росія хотіла знищити суверенітет і незалежність України та поставити у Києві своїх маріонеток. Оце була б перемога росії. Відновлення імперії малими зусиллями, швидкою спецоперацією на 2−3 тижні. Не великою війною, а швидким стрибком, прости господи, мангуста.
Чи змогла росія це зробити? Ні.
Чи наближається росія до цієї мети? Ні. І навіть українці, що часто перебувають у депресії, не вірять у це. Бо інакше вартість нерухомості у Києві була б зовсім іншою. У москві і не тільки розуміють, що не здатні вже знищити незалежність України. І тому не здатні перемогти.
росія, напружуючи всю свою імперську міць, може відкусити якусь територію. Але у росії і так велика територія. Додаткові кілька сот квадратних кілометрів будуть на ній непомітні від слова зовсім і точно не можуть бути перемогою. І не можуть бути метою.
Мета для росії – недосяжна, і вони це чудово розуміють. З точки зору росії вони витрачають забагато ресурсів, повністю напружуючи свою економіку, скорочуючи всі витрати бюджету, що не стосуються армії, задля досягнення, яке буде зовсім непомітно на карті.
Не співставне з російськими амбіціями і заявленими два роки тому цілями. Яка ж це перемога? Який же це успіх?
росія здатна завдавати нам болю. І може отримувати від цього якесь садистське задоволення. Намагаючись таким чином перекрити для себе самої біль і розчарування від того, що мета, яку вони заявили і на яку витратили так багато ресурсів, недосяжна. Ціна, яку заплатила і буде платити росія ще багато років, завелика. І вони це знають. Хоч і намагаються продати зовсім інше. Поводячись як малолітній хуліган, якого вдома чекає п’яний батько, що може побити просто так, принизити, а може й зробити щось ще гірше, і який приходить у школу і забирає бутерброди у першачків.
Чи може ще росія перемогти? Тільки якщо ми самі подаруємо росії цю перемогу. А сама росія перемогти не здатна.
Сергій ФУРСА, інвестиційний аналітик Dragon Capital, блогер.
Читайте також: У рейтингу найкращих футболістів України нема Бєланова, Заварова і Михайличенка, зате є зрадник із Волині Тимощук....
