55 років разом: волинське подружжя поділилось секретом щасливого життя
Василь та Оксана Головії з села Гута Заболоттівської громади нещодавно відзначили смарагдове весілля
Свої серця і долі вони поєднали у далекому 1969 році.
Про це пише газета «Ратнівщина»
Сім’я Оксани Глущук спочатку жила на хуторі Середнє. Потім побудували хатину в селі і тут хазяйнували. У сім’ї підростало троє дітей: дві доньки і син. Оксана була найменшою, народилася у 1946 році. Відразу після закінчення школи поїхала з дівчатами на сезонні польові роботи в Харківську область. З наступного року працевлаштувалася у сусідньому тодішньому Локачинському районі на польові роботи в колгосп.
Василь також із селянської сім’ї. Народився у 1941 році, коли вже тривала війна. У сім’ї було четверо дітей, коли маму з дітьми забрали в гетто. Були там недовго, бо добрі люди із Заболоття допомогли вибратися, але за цей короткий час одна дитина все-таки померла. Батько родини Захар Головій був на війні. Василь закінчив сім класів (останній рік у Гуті була семирічка). З 16 років почав працювати в колгоспі їздовим, потім – на колгоспній цегельні.
Отак і запала в серце Василеві молода Оксана. Позустрічалися трохи, та й заслав Василь сватів. Відгуляли весілля. На той час бучних церемоній ніхто не організовував. Незадовго до весілля доньки помер її тато. Тому зібралися тільки найрідніші, найближчі родичі, привітали молодят з одруженням, пообідали всі разом, та й усе.
Жили разом свекруха, її сестра (чоловіки не повернулися з війни) і новоспечені чоловік та жінка. У грудні 1970 року у Головіїв народилася донька Надійка, а в лютому Оксана Яківна пішла на роботу до льону на терницю. Доньку гляділи бабусі. А в 1976 році народився син Віталій. Донька Надія Василівна має свою сім’ю, живуть окремо, працює в школі комірником. Син Віталій мешкає з батьками.
Василь та Оксана Головії мають поважні літа. Василеві Захаровичу – 83 роки, Оксані Яківні – 78. Хоч і переніс чоловік непросту хворобу, проте тішиться життям. Разом пораються на городі, тримають козу, курей. Захопленням усього життя Василя Захаровича було збирати гриби, ловити рибу, та зараз не завжди здоров’я дозволяє натішитися улюбленою справою.
Все своє життя подружжя Головіїв провело в праці. Василь Захарович має біля 40 років колгоспного стажу, Оксана Яківна – 38 років. Бідкається мама, що син Віталій досі не має своєї сім’ї. Та загалом ювіляри мають три внуки, чотири правнуки. Охочі до розмови і приємні у спілкуванні.
Відсвяткували Василь та Оксана Головії своє смарагдове весілля. Позаду 55 років подружнього життя. І, як говорила Оксана Яківна при зустрічі, всього було в житті. Але жіноча мудрість додавала терпіння, вміння прощати, коли потрібно, і прожити в парі такий довгий вік. Мабуть, це і є особистим секретом їхнього мирного подружнього шляху, який разом прокладали з любові, взаєморозуміння, підтримки і терпіння.
Ювілярів у день їхнього весілля привітали діти, рідні, знайомі. З теплими словами вітань до Василя і Оксани Головіїв у сільському храмі звернувся настоятель протоієрей Олександр, подарував букет квітів та ікону Петра і Февронії, які є покровителями благочестивих шлюбів, тепла та затишку родинного. Тож і ми бажаємо вам, дорогі ювіляри, дожити до діамантового весілля.
Ганна ПАНАСЮК.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Єдиний син головного поліцейського України добровільно записався в ЗСУ