Уродженець Закарпаття Йожеф Сабо – біля свого стенду у Музеї футболу, який відкрився на території стадіону «Спартак» в Ужгороді.
«Ви, Йожефе Йожефовичу, не боїтеся, що «обгадили» нашого президента?»
«Після Орбана я більше – не угорець», – заявив в інтерв’ю Дмитрові Гордону, засновнику однойменного інтернет-видання, колишній легендарний український футболіст і тренер Йожеф Сабо. Спортивній особистості дуже не подобається, як поводиться прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Мова про це зайшла після запитання журналіста, як йому вдається мати такий гарний вигляд у свої 84 роки:
«Почнімо з того, що я не п’ю і не курю у житті. У мене було п’ятеро братів, і вони мене муштрували. Батька не було, він потрапив у полон після Другої світової війни, тому що ми були угорцями», – відповів Сабо.
На репліку Гордона: «Ви й залишилися угорцями», – його співрозмовник заявив, що це – не атак. «Ні. Після Орбана – ні. Я нагидив йому, давав інтерв’ю (із критикою Орбана), і вони мені телефонували журналісти з Будапешта й запитували: «Ви, Йожефе Йожефовичу, не боїтеся, що «обгадили» нашого президента (насправді прем’єра. – «Гордон»)?». Я сказав: «А чого мені переживати, мені стільки років. Я вже життя прожив», – розповів Сабо. І при тому Йожеф Йожефович поцікавився в «акул пера», чому «угорський народ не може повстати», щоб змінити керівництво своєї країни.
Також Сабо припустив, що й Орбан, і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, які виступають з антиукраїнськими заявами, щось отримували від росіян за таку поведінку.
До речі, через угорське коріння під час футбольної кар’єри він отримав від московських клубів прізвисько Фашист. «Мене це дуже обурювало. Коли ми з київським «Динамо» приїжджали в Москву, завжди грав проти місцевих команд на межі фолу. Вони мене боялися», – зізнався він..
Як відомо, Йожеф Йожефович Сабо народився 29 лютого 1940 року в Ужгороді в угорській сім’ї. З дитинства займався футболом. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури і Київський національний університет імені Тараса Шевченка (факультет журналістики).
Професійну футбольну кар’єру розпочав у 1958 році – в ужгородському «Спартаку», куди перейшов із клубу «Хімік» (Калуш). Славу йому здобула гра у київському «Динамо», за яке він виступав у 1959–1969 роках. За «Динамо» зіграв 246 матчів і забив 42 голи. Після київського клубу грав у луганській «Зорі» й московському «Динамо». У 1965–1972 роках виступав за збірну СРСР.
Йожеф Сабо – чотириразовий чемпіон СРСР, дворазовий володар Кубка СРСР, бронзовий призер Олімпійських ігор-1972.
1972 року завершив футбольну кар’єру, а 1977-го розпочав тренерську. У різні роки тренував «Зорю» (Луганськ), СКА (Київ), «Дніпро» (Дніпро) і «Динамо» (Київ). 1994-го й у 1996–1999 роках був головним тренером національної збірної України.
P.S. До речі, востаннє батьком Йожеф Сабо став у віці 68 років: 3 січня 2008 року в прославленого динамівця народився син Єгор. Цей факт Йожеф Йожефович прокоментував коротко: «Всі знають, як це робиться. Так вийшло».
Марта САЛО.
