Нове життя проживають поезії Світлани Сащук у виконанні співучої стоматологині з Рівного Валентини Слуквіної.
Поетеса з Волині побачила, як стріляли, і – «вбили глечик…»
«Не боятися себе відпускати, щоб згодом – почути», – ось що підказує внутрішній голос поетеси зі Старої Вижівки Світлани САЩУК, творча зустріч із якою відбулася у стінах Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки
Вперше про себе як творча особистість, як поетеса пані Світлана заявила три роки тому такого ж погожого літнього дня, коли 26 червня 2021 року презентувала дебютну поетичну збірку «Тобі». І ось те творче джерельце з новою силою забилося, завирувало, додало сили і наснаги жити, творити, відкривати себе. Так народилася нова збірка поезій Світлани Сащук під назвою «Інша», на презентацію якої нещодавно у читальні зібралися шанувальники її творчого пера.
На зустрічі поетеса декламувала вірші із нової збірки, згадувала події, які спонукали до народження зворушливих поетичних рядків, розповідала про хвилюючі миті їх написання. А це могло бути що завгодно, навіть, здається, дрібниця змусила творчу особистість по-новому глянути на світ.
Поліський край Світлані Сащук – рідний і дорогий, бо народилася у Камені-Каширському, зростала на бабусинах колискових, смакувала її порадами, а згодом вбирала смак шкільної науки у Старій Вижівці. Зізналася, що мріяла пізнати себе в журналістиці, бунтувала її душа, коли тато наставляв стати істориком. У результаті Всевишньому було право вирішити долю полісянки і вселити у її серце творчість.
Всі кошти, виручені під час зустрічей від реалізації збірок, Світлана Сащук передає на ЗСУ. А це вже понад 40 тисяч гривень.
Душа волинянки не байдужа до подій жорстокої війни, що болем і кров’ю пронизує серця українського народу. Тому побачене і почуте, трагічне і героїчне, зворушливе і сокровенне лягло в основу поезій її нової збірки «Інша».
Багато поезій Світлани Сащук, понад 70, покладені на музику і переживають своє нове життя, наповнюючи його мелодіями. У співавторстві з волинським композитором Петром Сачуком написано 12 пісень. Тішиться пані Світлана співпрацею з київським композитором Геннадієм
Володьком, а також щиро раділа зустрічі з друзями-бардами, які того дня завітали на презентацію та виконали пісні на вірші поетеси. Це – рівняни Олександр Кривохиж і співуча стоматологиня Валентина Слуквіна, волиняни Микола Іщук та Дмитро Калашев. Зворушливо і по-материнськи тепло звернулася до героїні зустрічі волинська поетеса, член Національної спілки письменників України Ніна Горик, яка порівняла творчість старовижівської поетеси-самородка із джерелом, що пробивається стихійно. Цікавинкою зустрічі став кліп на поезію пані Світлани, у якому авторка разом зі своїм коханим чоловіком зіграли самих себе. Творцем відеоролика став відеооператор із Луцька Андрій Дмитрук.
До слова, всі кошти, виручені під час зустрічей від реалізації збірок, Світлана Сащук передає на ЗСУ. А це вже понад 40 тисяч гривень.
Ніна КОСТРУБА.
З нових поезій
«У березень стріляли – вбили глечик…»
У березень стріляли – вбили глечик
з процідженим вечірнім молоком…
Грудьми закрив пів неба клин лелечий,
й Павло пів неба в парі із Юрком.
Поділ світанку тілом вкрив Микола,
аби не впало сонце в чорну вись.
І біг Андрій спасати вишні голі
і весни, що для нього не збулись.
«Спасен!» – гукали київські каштани
й Чернігова обсмаслені чуби.
І солодко смоктало цицю мами
народжене життя під гул орди.
Оскаженіло рвався з цепа рупор,
салютний фосфор пив киплячу кров.
Біля театру плакав Маріуполь,
молився Луцьк під банями церков.
Моливсь Дніпро, навхрест здійнявши весла,
і Первозваний щит хрестив, і стрій.
Ліпила мати глек і день воскреслий,
і пам’ять троєперстну в слові «жий».
Світлана САЩУК.
Читайте також: Відомий співак отримав почесну нагороду «За розвиток Волині».
