Волинський лісівник-військовий: «У нас тут багато справ, тому ми дуже спішимо перемогти»

Призваний до лав 51-ї Володимир-Волинської ОМБр (нині 14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого).

Після невеликої перерви на «цивільні лісівничі будні» повернувся до військової справи одразу, як розпочалася масштабна війна. Уже майор.

Про це розповідають у Поліському лісовому офісі.

Зараз військовий у кількаденній відпустці. А точніше – приїхав у справах. Колеги із Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» готують нову партію допомоги. Андрій Марʼянович такому особливо радіє, адже відповідає за матеріально-технічне забезпечення частини.

«Знаєте, я навіть уже не зможу перерахувати точно, скільки було передано нам автівок, різної необхідної техніки та засобів. Рахунок іде на тисячі штук. Не кажу вже про дрібніші речі – засоби гігієни та продукти харчування.

В нас колектив лісівників сильний і дружній. Директор Офісу – Олександр Кватирко – багато передає особисто, постійно організовує директорів філій.

Хочеться зараз згадати найпостійніших: це Руслан Войцеховський, Олег Павляшик, загалом благодійний фонд «Поліський лісівник». Наші латвійські партнери. Перш зав все – Маріс Лиопа.

Що там казати – хлопці між собою вже жартують, мовляв, найбільше пощастило тим підрозділам, де служить лісівник. Бо ж йому постійно будуть везти допомогу, то й всім перепаде», – розповідає Андрій Мар’янович.

Він посміхається, жартує, в гарному настрої. Такі цивільні дні вже давно стали для нього рідкістю. Тож бути тут, на Волині, спілкуватися з рідними та колегами – неабияке щастя. Воїн цього і не приховує. Втомився, каже, але що це змінює. Все одно треба повертатися і продовжувати працювати. Він вже і сам не знає, ким вважати себе за професією – стільки років присвятив військовій службі. Хоча, звісно, мріє повернутися до мирного життя і роботи в лісі.

Андрій Мар’янович народився у Радехові Львівської області, закінчив Національний лісотехнічний університету України, працював мисливствознавцем Радехівського лісгоспу, відтак старшим майстром Новочервищанського, помічником лісничого Вовчецького, лісничим Чарторийського та Оконського лісництв Маневицького лісгоспу, згодом утворився Поліський лісгосп і його перевели лісничим Куклинського лісництва.

З часом, пройшовши всі етапи професійного становлення, очолив ДП «Поліське лісове господарство» у Маневицькому районі. І на посаді директора пропрацював 6 років. У перерві між військовою службою.

«Я не один такий. В нас іще двоє директорів лісгоспів пішли служити – Володимир Фесик та В’ячеслав Кузьмич. І з колективу Поліського лісгоспу хлопці служать – Микола Куран, Руслан Шпота, з 2014 року всі. Також Олександр Смічик – з Маневицької; Володимир Треля, Дмитро Деркач – з Колківської філії ДП «Ліси України». Багато наших лісівників уже стали професійними військовими.

Поки Андрій Мар’янович працював директором, був активним учасником життя громади. Тоді ж очолює ГО «Маневицька організація ветеранів антитерористичної операції на Сході України». Розповідає, що зараз відчутною та постійною є допомога і від його рідних маневичан. Це різні люди, не поєднані фактично нічим іншим, крім бажання допомогти та пришвидшити нашу Перемогу.

«До нас приїздять часто. Це дуже цінно не тільки через привезену допомогу, а й для моральної підтримки», – зізнається.

На запитання, що зробить одразу після нашої Перемоги, каже – поїду у садок.

В селі Яблунька на Маневиччині хлопці-військові створили яблунево-грушевий сад у 2018 році. Гектарів сім, це понад 13 тисяч дерев. Вони вже починають плодоносити. А ще трішки – і буде саме пік родючості.

«Словом, ви зрозуміли: у нас тут багато справ. Не тільки про ліс, а й про сад тепер треба дбати. Тому ми дуже спішимо перемогти», – на завершення розмови каже воїн-лісівник Андрій Яцина.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Прикордонницю з Волині нагородили орденом княгині Ольги.