Вчителька з Волині розповіла про своє солодке захоплення – зефірну флористику

А минулого навчального року вона ще й взяла під своє крило першачків у В’язівненській гімназії. Та по-справжньому доповнює її яскраву особистість ще одна справа – зефірне кондитерство.

Про це пише видання Нове життя. 

Уперше ідея створювати зефір прийшла до Альони тоді, коли вона шукала рецепти якихось смаколиків для своїх дітей. Інтернет запропонував їй зробити домашній зефір. Жінка спробувала – і понеслося.

«Спочатку зробила просто зефірки, нам сподобалося. Потім соціальні мережі почали підтягувати інші рецепти, вироби. І я побачила, що зефір – це не просто смачно, а ще й красиво. Я знайшла людей, які займаються такою кондитерською флористикою, і надихнулася зробити собі вироби. Майже місяць кожного дня я навчалася і готувала ці зефірки, але у мене не виходила така краса, як зараз», –

розповідає Альона Ісько.

Наполегливо тренуючись, жінка отримала бажаний результат. Авжеж, спершу довелося закупитися різноманітним приладдям і продуктами. Та старання того вартували.

«Щоб створити гарну квітку, не достатньо лише насадки. Бо треба ще техніку виробити, навчитися нею користуватися, а не просто взяв – і відразу все готово. Поки що у мене найкраще виходять троянди, бо ж кажуть, що вони – королеви квітів, і в моїх виробах їх найбільше. А от із тюльпанами доводиться важче. В інтернеті здається, що їх так просто виготовити, але на ділі це не так, бо не все взяте з інтернету спрацьовує. Доводиться виробляти свої методи і почерк, який вирізняє серед інших. Ще потрібен час і більше навичок, а я в цій справі новачок. Усього два місяці серйозно займаюся», – ділиться жінка.

Часу ж у прохідчанки дійсно бракує. Адже, окрім домашніх звичайних справ, вона ще й опікується школяриками. Шкільна робота не залишає її і вдома, бо ж треба і зошити перевірити, і план уроків написати, і знайти щось цікаве для діток. Та на улюблену справу час завжди знайдеться. Навіть у нічну пору, якщо мати натхнення і азарт.

Своїх учнів Альона Миколаївна також частувала зефіром у формі ялинок як винагороду за квест під час новорічної вистави. Та й багато колег і батьків дітей бачать у соцмережах, що їхня вчителька встигає займатися ще й кондитерством.

Хоча, розповідає жінка, у період новорічних свят замовлень на її вироби мала так багато, що навіть важко було справлятися з усіма іншими обов’язками, бо треба ж ще й бути мамою і дружиною. Але сім’я підтримала її захоплення і допомагала з побутовими справами, аби вона мала більше часу на створення зефіру.

«Найбільше мене тішить, коли мої вироби їдуть кудись далеко. Наприклад, були замовлення до Луцька, Черкас і Києва. Я кажу, що так мої зефірки помаленьку подорожують Україною. А нещодавно пакунки поїхали навіть до Польщі та Німеччини. І це мене дуже мотивує надалі займатися цією справою, впроваджувати щось нове та розвиватися», – розповідає майстриня.

Серед найближчих її планів – пройти професійне навчання у кондитерів та перейняти їхній досвід. Утім додає, що не збирається залишати вчителювання, навіть якщо зефірне ремесло стане прибутковішим. Адже робота у школі приносить для неї не менше задоволення, ніж створення зефірної флори, тому кондитерство для жінки – це поки що хобі.

«Я маю улюблену роботу, а тепер ще й знайшла улюблену справу. І нині я дійсно розумію фразу «знайти себе». Бо через стільки років я дійсно знайшла себе. Як у професії, так і в сім’ї, і в захопленні», – підсумовує Альона Ісько.

Соломія Мусірівська.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Студентки луцького вишу стали призерками міжнародного дизайнерського конкурсу.