Чому церковні громади на Волині не бажають переходити в ПЦУ (Відео)

У 2022-му з УПЦ в ПЦУ перейшло 45 парафій, а у 2023 році таких було 23. Закон, який мав би врегулювати й пришвидшити процес, «застряг» у Верховній Раді. 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з настоятелями волинських храмів Української православної церкви, які поки не наважились на такий крок, йдеться на фейсбук-сторінці Волинська єпархія Православної Церкви України.

Станом на початок 2024-го на Волині налічувалося 625 релігійних організацій Православної церкви України (ПЦУ). Однак, попри утворення в Україні помісної церкви, повномасштабне вторгнення росії та ухвалення спрощеної системи переходу, 517 волинських парафій досі лишаються частиною Української православної церкви так званого московського патріархату (УПЦ).

Своє рішення вони пояснюють по-різному. Одні чекають, поки замість них це питання вирішать у вищих церковних чинах. Інші – возз’єднання з ПЦУ прирівнюють до зради віри. Ще когось не влаштовує Томос або те, що його поки визнали не всі помісні церкви.

Велика аналітична стаття Ольги Юсковець є цінною, зокрема, яскравим показом того, чим наповнені голови духовенства МП, котре впливає на багатьох православних українців, і наскільки це серйозна проблема для нашої Батьківщини.

Працюючи над дописом, авторка зверталася по коментар до голови інформаційно-видавничого центру нашої єпархії протоієрея Віталія Собка. Він повідомив, що від отримання Україною Томоса й до сьогодні до Волинської єпархії Православної Церкви України перейшло 129 парафій та 18 священників.

«У 19-му було 70 парафій. Томос вручили, за рік було багато переходів, але потім почалося затишшя. Тож у 2020 та 2021 роках – всього по одній парафії. Наступна хвиля розпочалася із початком повномасштабного вторгнення Московії. У 2022-му до єпархії доєдналося 42 парафії. Потім процес перейшов у спокійне русло. 2023-го – ще 10 парафій доєдналися, а за ці місяці 2024 року було 5», – зазначив душпастир.

Окрім статистичних даних у розслідуванні йдеться, як на Волині церковні громади переходять до ПЦУ і які санкції за такі дії застосовують до духовенства в МП.

Окреме питання – мова богослужінь. О. Юсковець з’ясовувала, чому в храмах УПЦ (МП) переважно використовують церковнослов’янську. І деякі відповіді вражають! Наприклад, один зі священників сказав, що немає такої потреби, бо, мовляв, парафіяни «розуміють старослов’янську мову і моляться нею, тому що вона для них є рідною». Інший каже, що 12 років служили українською, але повернулися на церковнослов’янську, бо «тяжко було служити на українській. Звикли. До Бога треба звертатися мовою, яку дали святі. Там немає матюків».

Однак мова, яку ми зараз чуємо на Волині в московитських громадах, має мало спільного з тим, як повинно було б бути в нас, каже о. Віталій. «Якщо дослідити, то це насправді церковноросійська. Річ у тім, що церковнослов’янська мова має різні так звані ізводи, тобто версії: російський та український. Можна читати ближче до української мови, а можна – ближче до російської. Вони не практикують українську версію, а саме – російську».

Чи стала УПЦ після Собору у травні 2022-го незалежною від Москви, як оголосила про це? Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті констатує: ні. «УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна). Церква й не проголошує власної самостійності (автокефалії). Мало того, жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ у самостійну щодо РПЦ релігійну організацію, члени експертної групи не виявили», – йдеться у висновку релігієзнавчої експертизи. Цікаво, що цього не помічають волинські батюшки. Вони вважають УПЦ (МП) автокефальною разом із Кримом і Донбасом та навіть погоджуються на покарання колаборантів у рясах, а також на законодавчу заборону діяльності РПЦ в Україні, бо себе не ототожнюють із нею.

«Коли ми візьмемо перелік автокефальних помісних церков, то побачимо, що там немає УПЦ – там є російська церква. УПЦ контактує з іншими церквами світу тільки через РПЦ, – реагує протоієрей Віталій Собко. – На сайті російської церкви у переліку діячів, де розміщено єпископат, є предстоятель УПЦ. Всі вони були першими членами Священного синоду РПЦ. Якщо перекласти на світську мову, то це, як умовно кажучи, Президент Зеленський був би прем’єр-міністром російської федерації… Перший член Священного синоду – це фактично заступник Патріарха. Якщо Онуфрій є ним, то постає запитання, як церква може бути незалежною?».

Увесь матеріал можна переглянути на відео.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ