Піротехнік з Луцька розповів про особливості професії і нові зразки вибухонебезпечних предметів

Рятувальник двічі працював на деокупованих східних територіях України, а в червні разом з іншими піротехніками шукав та знешкоджував касетні боєприпаси, які лишилися у Прилуцькому після атаки рф.

Про це пише Суспільне Луцьк. 

– Чи вдалося вам трішки відпочити після приїзду зі сходу? Чи одразу до роботи?

Відпочили ми два дні і продовжили працювати. Кожен день їздимо на розмінування по області. Задля виявлення вибухонебезпечних предметів.

– Знаємо, що також ви працювали неподалік Луцька 22 червня після обстрілів. Чи доводилося вам вже бачити такі суббоєприпаси?

Це щось нове. Вага його 5 кг і вибухова речовина від 1 кг до 1,6 кг. Він падає, немає різниці, куди, розлітаються осколки. Їх не можна переносити чи перевозити. І коли його з місця переставити чи щось подібне, детонує.

– Розкажіть трішки про ваші поїздки на схід. Скільки у вас таких було?

У мене вже була друга поїздка. Перша в місто Покровськ, друга – в Слов'янськ. Працювали на Донеччині в такій громаді, як Лиманська, Святогірська. Через деякий час знову туди будемо прямувати.

– Пам'ятаєте свою першу поїздку, коли із відносно спокійного Луцька приїхали у місця, які понищені росіянами?

Ми працювали на деокупованих, понищених територіях, такі як Благородичне село, Діброва, ну дуже багато там. Це йде біля Лимана більше,  там були дуже великі бої.

– Коли ви працювали на сході, з якими труднощами зустрічалися?

Труднощами були протипіхотні міни, яких ти ще ніколи не бачив. Ти їх вивчав, знаєш, такі є, але ти з ними стикнувся наживо вперше, побачив, що це. Далі все йде в звичку, бачили і все успішно проходило.

Ми теоретично теорії вивчали, а це практично вже відбувалося. Коли ти береш прибори і йдеш по ділянці, коли знаходиш цей вибухонебезпечний предмет, то навіть бачиш характеристику, як воно спрацюється. Нас навчили, що шукати треба ознаки. От ми приїжджали і знаходили. Від касетних елементів щось таке знаходилось, від зірваних цих підривників, кусочки, залишки якісь. Ми розуміємо, що тут таке було мінне поле.

– З якими пристроями ви працюєте?

Це міношукач італійського виробництва, «Ція» називається. Вони беруть глибу до 50 сантиметрів, є і до 3 метрів, і до 6 метрів. В нас різноманітні пристрої є. Тобто, коли ви приходите на ділянку, у вас є чималий вибір обладнання, з яким можете працювати, ви вже індивідуально підбираєте. Кожна людина по-своєму дивиться, як краще і чим.

– Який ви здобули досвід особисто для себе?

Досвід був великий, але ще треба вчитись і розвиватись, бо дуже багато є вибухонебезпечних предметів, які ще не зустрічались нам. 22 червня, після атаки РФ у Прилуцькому, ми побачили новий боєприпас, який хочемо вивчити.

– Коли трапляється щось нове, як ви працюєте?

У нас є такий всеукраїнський консультативний центр, куди ми закидаємо фотографії, нам підказують, хтось, може, з колег зустрічався. Сапери туди входять. У нас ще є навчальний пункт, і звертаємося до викладачів, які нам теж можуть підказати.

– Наші ротації тривають до півтора місяця. Яка була ваша мотивація їхати?

Я і перевівся на цю посаду, щоб туди потрапити. Страшно. І обстріли були, попадали під них, але така в нас робота, у своєму виборі я не розчарувався.

– Буває, що лишаються якісь залишки від ракет, і хтось може брати на сувенір чи переробляти цю продукцію волонтери, потім використовувати її як сувенір, або робити якісь збори. Чи це безпечно?

Нам заборонено їх рухати і перевозити навіть додому. Є різні залишки. Є обломки, які не несуть небезпеку, а є залишки, які є небезпечними, ми це знищуємо.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У громаді на Волині прокладають новий водогін