Героям слава!
«…Любіть нас такими – небритими, брудними, смердючими від поту, втомленими, злими…»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Джон ГІЛІ, новий міністр оборони Великої Британії, який після зміни уряду у Лондоні і призначення на посаду одразу прибув в Україну:
«Ми активізуємо нашу підтримку Києва і пришвидшимо доставку в Україну техніки, яку пообіцяли… Ми стоїмо з вами, ми будемо підтримувати вас стільки, скільки знадобиться для перемоги. Ваше процвітання – це наше процвітання. Ваша безпека – це наша безпека».
Віктор ТРЕГУБОВ, журналіст, воїн ЗСУ, про напади на представників ТЦК:
«Ті, хто нападає на представників ТЦК, повторюють поведінку бабусь, які лягали під колеса наших БТРів біля Донецька у 2014-му. Далі була окупація і знищення».
Кирило САЗОНОВ, журналіст, про те, чому переговори на цей момент – неможливі, і коли вони можуть відбутись:
«Зараз ні у кого немає критичної ситуації та гострої потреби домовитися прямо зараз і за будь-яку ціну. Усі сторони впевнені, що найближчим часом зможуть покращити свої переговорні позиції та продати більше своїх інтересів. Тож не панікуємо, але й не видихаємо. Біг не закінчено. Працюємо за умов війни. Мінімум – до середини осені, але найімовірніше – до середини зими».
Олена ЗВАРИЧ, журналіст, про тенденцію останнього часу «вішати всіх собак» на військових:
«Стрімкій «десакралізації» армії сприяє політична влада країни. «Банкова» публічно не цькує армійський генералітет, але очевидно дозволяє це робити своїм «агентам впливу». Це, м’яко кажучи…
Це ненормально, коли генерала ЗСУ «знімають» майор Нацгвардії та народна депутатка з неоднозначною репутацією (мова про обраницю від «Слуги народу» Мар’яну Безуглу. – Ред.). Нескладно уявити, що публічне цькування військових начальників підточує їхній авторитет у підлеглих, розбалансовує армію – консервативну структуру, побудовану на жорсткій ієрархії. І найгірше, що це робиться планомірно, в самий розпал війни».
Вікторія СЮМАР, народний депутат, яка спостерігала за виборами у Великій Британії:
«Що мене найбільше вразило на виборах у Британії? Не повірите. Бюлетені. Їх не можна було фотографувати, але це – прості папірці, які можна видрукувати будь-де, зі списком кількох кандидатів. Ніяких тобі «корінців», печаток і водяних знаків. І коли я запитала: «Це ж так легко сфальсифікувати?». Мені відповіли: «Так, але ми тут такого не робимо». Вичерпна відповідь. Тут будь-які спроби фальшувати вибори означають смерть для будь- якого політика. Політичну».
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, називає дезінформацією повідомлення про надто великий вплив керівника Офісу президента Андрія Єрмака:
«Є закон. Я – президент згідно з українським законодавством. Єрмак – потужний менеджер. Я його поважаю за результат. Він робить те, що говорю йому я, і він виконує ці завдання».
Віктор АНДРУСІВ, громадський діяч, про припинення війни:
«Єдиним, станом на сьогодні, можливим сценарієм настання «гарячого» миру – це «заморозка», яка станеться через вичерпання сил сторонами, фактично, щось близьке до корейського сценарію. Це теж може бути миром і досить сталим, але єдиною його гарантією є потужні ЗСУ… Всі інші справжні сценарії завершення війни і досягнення миру стануть можливими тільки після смерті путіна чи відходу його від влади».
Олександр БАБИЧ, історик, воїн ЗСУ, про українського солдата:
«…Любіть нас такими – небритими, брудними, смердючими від поту, втомленими, злими… Я не знаю, що з нами буде. Я багато чому вже не вірю. Але я знаю, що ми сьогодні тримали хвилину мовчання на вечірньому шикуванні так, що повітря дзвеніло, а потім так гаркнули: «Героям слава!», що весь великий степ почув… І це – не штучно, це від живота і серця в нас. Якщо ви не вірите вже ні в Бога, ні в чорта, ні в перемогу, ні в чудо, вірте цим чоловікам і жінкам, які стоять у пильному «пікселі» у цьому степу. Інших богів не буде. Будуть такі, звичайні. І моліться за них. Зникнуть вони – зникне все».
Зоя КАЗАНЖИ, журналістка, про випадок в Одесі, коли бізнесмен Вадим Шевеленко вилаяв ветеринара і ветерана війни Олексія Притулу після того, як той повернувся в кріслі й показав свої протези (він втратив ноги на фронті):
«Поліцейські склали щодо Вадима Шевеленка адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В Одесі є суддя, який приймав рішення у цивільних позовах, зобов’язуючи відповідача читати розумні книжки. Я б дуже хотіла, щоб Вадим отримав рішення провести один тиждень у госпіталі, де лікуються наші бійці після ампутацій».
