На Афоні виявили три невідомі раніше примірники Острозької Біблії
Книга 1581 року (на фото) – перше повне друковане українське видання Біблії церковнослов’янською мовою
Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. Всього у світі на сьогодні відомо близько 350 збережених примірників Острозької Біблії.
«Тепер до цього переліку додалися ще три раніше невідомі екземпляри. Судячи з маргінальних записів на стародруках, вони належали українським афонським ченцям кінця XVI – початку XVII ст. Всі ці маргіналії (записи по краях книг. – Ред.) (деякі з них – дуже унікальні) потребують окремого дослідження», – зазначив він.
На Святій Горі Афон українські науковці отримали унікальну можливість попрацювати з рідкісними українськими стародруками XVI – XVIII ст., які зберігають тут у великій кількості в закритих монастирських книгосховищах. Окрім трьох примірників Острозької Біблії, у цій же монастирській книгозбірні, зокрема, зберігаються ще 23 стародруки, видані в XVI – XVII ст. у Київській митрополії (Острог, Львів, Київ, Вільно). В іншому афонському монастирі вдалося виявити 27 українських стародруків XVII ст. Також у цих книгозбірнях виявлено велику колекцію – понад 60 екземплярів – українських стародруків XVIIІ ст.
«Особливо багато видань – із друкарні Києво-Печерської Лаври XVIII ст. Все це – неоціненні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів», – зазначив Сергій Шумило.
Велика кількість українських стародруків XVI – XVIII століть, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти тамтешніх монастирів із духовенством та чернецтвом Київської митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною, зокрема й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі, та духовно-культурні впливи Київської Церкви по всьому православному світу. Зокрема й у світовому центрі православного чернецтва.
Як відомо, на Афоні українські науковці розпочали проєкт із дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII – XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі.