Курси НБУ $ 41.01 € 44.73
На Волині вперше кільцювали лелечат. І «охрестили» їх по-місцевому – «Світязь» і «Лука»

Непросто добратися до лелечих гнізд.

Волинь-нова

На Волині вперше кільцювали лелечат. І «охрестили» їх по-місцевому – «Світязь» і «Лука»

Тепер за ними стежитимуть через супутник

Сьогодні Україна займає друге місце за кількістю птахів цього виду – понад 40 тисяч гніздових пар. Найбільшу популяцію, а відтак і найбільший досвід дослідження білих лелек, має Польща – близько 50 тисяч.

5 липня у селищі Шацьк відбулося кільцювання пташенят лелеки, повідомляє  Волинська ОВА. Це стало можливим завдяки співпраці Західноукраїнського орнітологічного товариства (ЗУОТ) із Малопольським орнітологічним товариством (МТО), за підтримки Шацького національного природного парку та ПрАТ «Волиньобленерго».

Андрій Бокотей: «Вперше в Україні двоє шацьких пташенят були споряджені, окрім кілець, ще й супутниковими передавачами».
Андрій Бокотей: «Вперше в Україні двоє шацьких пташенят були споряджені, окрім кілець, ще й супутниковими передавачами».

 Як розповів заступник директора з наукової роботи Шацького національного природного парку Василь Матейчик, у Шацьку лише на одній вулиці Незалежності знаходиться 18 гнізд, з яких 11 – із пташенятами. Загалом на території Шацької об’єднаної територіальної громади налічують близько 120 гніздових пар білого лелеки.

На Волині білих лелек кільцювали вперше, хоча загалом по Україні це проводилося періодично, починаючи з 1937 року на Львівщині (цьогоріч проходить 8-й міжнародний облік білих буськів).

На території Шацької об’єднаної територіальної громади налічують близько 120 гніздових пар білого лелеки.  

«Особливістю цьогорічного мічення було те, що вперше в Україні двоє шацьких пташенят були споряджені, окрім кілець, ще й супутниковими передавачами, які люб’язно подарували польські колеги. За традицією такі пернаті отримують ще й власні імена, то ж їх назвали СвІтязь і ЛукА» (як тутешні озера на Шаччині – Світязь та Лука), – повідомив голова ЗУОТ, доктор біологічних наук Андрій Бокотей.

Стать у пташенят визначити неможливо, тому з часом може виявитися, що це СвітязЯнка і ЛУка. Саме тому орнітологи під час кільцювання взяли маленьке пір’ячко у кожного пташеняти, щоб встановити стать за допомогою генетичного аналізу, не чекаючи чотири роки, доки птахи стануть статевозрілими. Незабаром на сторінці ЗУОТ усі охочі зможуть відстежувати переміщення наших пташенят у режимі онлайн. 

Передавачі споряджені сонячними батарейками, за птахами можна буде спостерігати впродовж не одного року. За умови, що вони виживуть, бо смертність у лелечат першого року життя близько 50 відсотків.

«Мічення птахів дає можливість нам більше дізнатися про них, про їхню поведінку, шляхи міграцій, місця зимівель, прив’язаність до місць народження та багато іншого. Кожне пташеня отримує два кільця: металеве з індивідуальним номером, яке носитиме все життя, але напис на якому можна відчитати лише тримаючи птаха в руках, і друге – пластикове, яке має великий контрастний білий напис на зеленому тлі, добре помітний здалеку», – пояснив Андрій Бокотей.

Мічення птахів у Шацьку проводили голова ЗУОТ, доктор біологічних наук Андрій Бокотей, заступник директора ШНПП з наукової роботи Василь Матейчик та іхтіолог парку Віктор Демчук, а також польські колеги – голова МТО, доктор Казимир Валаш і Станіслав Чиж.

Богдана КАТЕРИНЧУК.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Реклама Google

Telegram Channel