![Які традиційні страви та самобутні звичаї на Волині мають особливу культурну цінність](https://volyn.com.ua/content/thumbs/750x500/a/fh/tkw3qb-45su574kvrn3k2epaq6pi6qum7fn4fha.jpg)
Фарбування писанок у Затурцівській громаді.
Які традиційні страви та самобутні звичаї на Волині мають особливу культурну цінність
До обласного переліку нематеріальної спадщини Волинської області офіційно внесли ще п'ять елементів
Загалом у списку їх 25.
Як розповіла Суспільному заступниця директора Волинського обласного науково-методичного центру культури Олена Мартинович, нові елементи офіційно внесли до обласного переліку на початку липня.
Зокрема до нього увійшли:
Традиція написання волинської писанки у Затурцівській громаді;
Столинські писанки в Рівненській громаді;
Традиційна страва «Омочка» в Старовижівській громаді;
Гречаний кисіль в Шацькій громаді;
Поминальний червоний борщ в Рівненській громаді.
Поминальний червоний борщ в Рівненській громаді
Поминальний борщ відрізняється від інших борщів за призначенням і рецептом. його варять не на м'ясі, а на сушених грибах, також додають квашені помідори і традиційний червоний буряк, без капусти та картоплі.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/e/ip/creudc-0x0-720x1280-42pgczwtbwv3vemb4chi77giboinyipe.jpg)
Він є обов’язковою стравою на поминальних обідах і має глибокий зміст. Поминальний червоний борщ подають на стіл для вшанування померлих в день смерті, на 40 -й день та на рік після смерті.
Гречаний кисіль в Шацькій громаді
Гречаний кисіль – роблять з гречки. Процес приготування триває дві доби. Гречку просушують, провіюють і деруть в жорнах. Гречку перебирають. Потім засипають в діжку, заливають водою та розмішують. На добу залишають у теплому місці, щоб скисло. На другий день з гречки, зливають воду, проціджують через сито і перетирають. Гречку віджимають, щоб відійшла клейковина світло-сірого кольору.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/d/wf/t5xpxk-0x0-794x529-fj2sykj6riyqgls63qhholhlcpnq4wfd.jpg)
Готову суміш вливають в казан, варять та постійно помішують. Коли кисіль починає густішати – він готовий. Розливають у дерев’яні ночви для застигання. Ріжуть кубиками, поливають олією та посипають сіллю, по бажанню можна посипати цукром.
В селах Шацької громади страву готують на празники, а ще її споживали у піст.
Традиційна страва «Омочка» в Старовижівській громаді
«Омочка» – як страва побутує в Старовижівській громаді. Її зазвичай у всіх селах готують однаково.
На сам перед беруть глиняну миску (макітру) та кладуть туди сир. Кисле молоко підігрівають (відтоплюють) так отримують сир, виливають його у рукавець, або на марлю, підвішують та дають добре стекти, пізніше кладуть під камінець.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/x/ug/jvfm7q-0x0-793x1058-vknew5ndjrzdrqzrt4nt4zrm2vzgdugx.jpg)
Після того у макітру кладуть сир, куди додають сіль і добре розтирають товкачем, щоб не було грудочок, від чого і залежить смак «омачки». Потім додають збирану сметану та ще раз ретельно перемішують. Консистенцію страви кожен робить для себе: щоб була густіша – додають сир, щоб була рідша – додають сметану.
Їли «Омочку», вмочуючи в неї шматки хліба чи перепічки або подавали як присмак до вареної картоплі.
Столинські писанки в Рівненській громаді
Традиції створення писанок у селі Столинські Смоляри Рівненської громади дотримуються й донині.
Для її створення потрібні такі матеріали й інструменти: бджолиний віск, воскову свічку, малєрку (інструмент для розпису). Раніше її виготовляли з гілки, кінчика шнурівки та обмотували дротом, варені яйця.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/t/47/uepl3y-0x0-794x529-j3ltbctiwdqp5m7gahnpquogdsxly47t.jpg)
Перед початком розпису, яйця потрібно обробити серветкою, змоченою в оцті. Орнамент наноситься на яйце розігрітою малєркою, вмокнутою у віск. Творення орнаменту найчастіше починалося з поділу поверхні яйця поперечною та поздовжнього смугами в центральній частині. Таким чином з’являвся хрест, потім восьмигранник – та основа, з якої вибудовували орнамент, поступово ускладнюючи його додатковими елементами.
Традиція написання волинської писанки у Затурцівській громаді
У Затурцівській громаді починали писати писанку у четвер перед святом. Першим було яйце з надписом «Христос Воскрес». Для роботи використовується звичайне куряче яйце.
Процес написання писанки: у писачок кладуть маленький шматок воску, розігрівають лієчку над свічкою та пишуть по намічених олівцем лініях. Перед фарбуванням необхідно опустити яйце в оцет на декілька секунд. Після оцту викладаємо писанки у місткість з відваром шкаралупиння цибулі на 12 годин. Коли писанка майже готова – залишається зняти віск. Для цього треба легенько нагріти яйце над полум'ям свічки й витерти розплавлений віск у серветку.
Найчастіше використовують, як барвник цибулиння. Відібравши сухе шкаралупиння із цибулі його заливають кип’ятком та ставлять на вогонь прокипіти 10 хвилин. Після чого охолоджують. Для блиску можна натерти яйце олією.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/a/fh/wsyb7l-0x0-794x596-45su574kvrn3k2epaq6pi6qum7fn4fha.jpg)
Зі слів Олени Мартинович елементи, які є у списку нематеріальної спадщини Волині, згодом можуть потрапити до національного списку.
Як зазначили у Волинському науково-методичному центрі, до національного переліку нематеріальної культурної спадщини з Волині наразі належать: «Соломоплетіння та народна флористика Турійщини», «Художнє ткацтво Волинського Полісся» приготування української традиційної страви «Голубці», «Борщу» та традиції Щедрого вечора та малювання писанок.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
![Telegram Channel](https://volyn.com.ua/src/img/channel.jpg)