Вітражі, які дарують відчуття спокою: волинський художник розповів про клопітке мистецтво

Так сталося, що перше вікно привіз сюди, коли ховали одного з воїнів. Вадим Курилюк розповідає, що це не просто робота, адже залишаєш свій слід та певний зміст для людей, які будуть сюди приходити до своїх рідних.

Як створює вітражі та чому взявся саме за таке мистецтво журналістам «12 каналу» розповів автор робіт, вітражист Вадим Курилюк.

«Ідея створити вітражі у храмі виникла ще 2016 року, коли тільки звели церкву. Вирішили дочекатись, поки її розпишуть. Намагалися робити такі вітражі, які гармонійно поєднувалися б з розписами іконописця Ярослава Жупанюка», – розповідає художник. За словами В. Курилюка, після повномасштабного вторгнення, коли прощання з захисниками стали відбуватися усе частіше, це дуже вплинуло на подальшу роботу, вона набула нових сенсів. Важливо, ділиться автор, що цей храм розміщено на Алеї героїв, серед тих, які віддали своє життя за Україну.

У кожному з вікон більше тисячі деталей. Але клопітка робота, переконує вітражист, варта того. Тим паче, на таке скло сонячне проміння не впливає, тож усі кольори залишатимуться такими ж, якими були під час створення. Малюнки виконано у класичному бароковому стилі. Оскільки саме такі ідеї та мотиви були притаманні для нашого регіону. Автор свідомо не використовував надто яскраві акценти. «Вітражі повинні бути стриманими, щоб не бентежити людей, а навпаки – дарувати їм відчуття спокою, захисту, якогось взаєморозуміння самим із собою», – зауважує митець.

Вітражами Вадим займається уже близько 13 років, ще з дитинства бачив себе художником. Його дипломна робота з Луцького вищого професійного училища, де навчався живопису, досі збереглася. Тепер це храмова ікона церкви Святителя Йоана Золотоустого. Тут до неї, аби помолитися, приходять уже більше двадцяти років. У цьому ж храмі є перший і найбільший вітраж Вадима на релігійну тематику. Він заввишки шість метрів. Як розповідає автор, проблемою було навіть не створення цього вітража, а саме його монтування, тим паче це відбувалося на висоті дванадцяти метрів.

Йоанозолотоустівську церкву вітражист сприймає по-особливому. Адже на цій території колись діяла школа-інтернат, де був гурток малювання. Саме тут Вадим освоїв ази образотворчості та став уявляти себе художником-вітражистом.

А в Божому домі на цвинтарі робота досі триває. На вхідній іконі планують зобразити хрест та крила ангелів, які його підтримують. Це своєрідне нагадування усім, наскільки потрібною є підтримка наших військових на фронті.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У селі на Волині знайшли прадавні слов'янські прикраси.