«Хочуть виправдати агресію путіна», – Наталія Балюк про змову Джонсона і Трампа

Взагалі сама зустріч Джонсона з Трампом, який ніколи не приховував своїх симпатій до путіна та на кожному кроці відверто заявляє, що в разі перемоги на президентських виборах швидко закінчить війну, бо просто перестане допомагати Україні, нічого доброго не обіцяла. Коли Джонсон після цієї зустрічі заявив, що Трамп «має силу, щоб врятувати Україну і принести мир», стало зрозуміло на чий бік пристав колишній премʼєр-міністр Британії. На жаль…

У статті Джонсон описав, на що готовий піти Трамп, щоб досягти миру, у разі перемоги на президентських виборах.

Як пише Джонсон, Трамп готовий допомагати Україні вийти на кордони 24.02.2022. Тобто, Крим і частина Донбасу у розумінні Трампа – це вже відрізаний ломоть, про який Україні пропонують забути.

Як пише Джонсон, Трамп готовий допомагати Україні вийти на кордони 24.02.2022. Тобто, Крим і частина Донбасу у розумінні Трампа – це вже відрізаний ломоть, про який Україні пропонують забути.

Натомість Україні обіцяють ілюзорний вступ до ЄС та НАТО. Бо жодної конкретики не озвучено. Але нам гіпотетичне членство в євроатлантичних структурах обіцяли й до війни. Тобто що тут принципово нового? Чергова обіцянка-цяцянка.

Це означає, що Трамп готовий легалізувати порушення міжнародного права, право однієї країни силою захоплювати територію іншої. Якщо сьогодні апріорі погодитись на право росії залишити за собою окупований Крим і Донбас, то чому умовно завтра не погодитись на її право окупувати Запоріжжя, Херсон чи Харків?! А післязавтра росія захоче окупувати Литву Латвію чи Естонію під приводом захисту російськомовних.

Адже вже буде легалізований прецедент в Україні. Тим паче раніше Трамп заявляв, що американські солдати не будуть гинути за якийсь там Таллінн… Водночас Джонсон пише: «Вашингтон під керівництвом Трампа повинен буде показати, що міжнародні кордони повинні поважатися, і що радянську імперію не можна відновити силою». Тобто сам собі грубо суперечить, така собі роздвоєність свідомості. З одного боку наголошує, що міжнародні кордони мають поважалися, з іншого, що Крим і Донбас мають бути віддані росії… Взаємовиключні речі. І це яскраве свідчення нещирості так званих мирних пропозицій. Так само фальшиво і лицемірно виглядає пропозиція вийти на кордони 24.02.22 року. Бо для цього Україні потрібно багато важкої, далекобійної зброї. Нам і зараз її дають «по чайній ложці». Саме Трамп та його прихильники-республіканці робили та роблять усе можливе, аби затримати передачу будь-якої допомоги Україні, а після перемоги Трампа її отримати буде ще важче. Трамп не раз заявляв, що в разі перемоги на виборах «змусить Україну сісти за стіл переговорів з росією, погрожуючи їй припиненням постачання зброї». Тобто слова Джонсона суперечать заявам і діям Трампа. Тоді кого він дурить? Відповідь очевидна.

А далі — більше! Джонсон пише таке: «Що б росія отримала натомість? Я вважаю, що є всі види стимулів, які можуть спрацювати з путіним. Він, звичайно, міг би стверджувати, що „спеціальна військова операція« була успішною і що він денацифікував Україну. Для російськомовних можуть бути передбачені особливі заходи захисту».

І це, як кажуть, квітка, точніше квінтесенція цього «мирного плану»: не дати росії програти!

Тобто Україні пропонують заради миру відмовитись від територій і погодитись на те, що українці – це нацисти, які переслідували російськомовних. По суті, таким чином Джонсон з Трампом хочуть виправдати агресію росії, дати можливість путіну «зберегти обличчя». Бо якщо путіну дають право «денацифікувати Україну», значить тут було кого денацифіковувати. Значить так звана спецоперація мала сенс. А пропозиція «передбачити особливі заходи захисту» для російськомовних – це запровадити нові закони Ківалова-Колесніченка? Чи це можливо?

Звісно, ні! Жодна влада в Україні, після двох майданів на таке не піде. Бо це детонатор до внутрішнього конфлікту, до самознищення України! Тобто «мирний план» Трампа-Джонсона, це, по суті, «мирний план» путіна, який передбачає знищення України її ж руками.

Змова Джонсона і Трампа – ще одне промовисте підтвердження простої істини: Україні нема на кого сподіватися і спертися, окрім власних збройних сил. Наші партнери та, здавалось би, друзі можуть зрадити нас у будь-який момент. Оскільки попри декларовані цінності й пріоритети, мають насамперед свої інтереси. І якщо в якийсь момент їхні інтереси не збігаються з нашими, вони будуть діяти так, як вигідно їм. А війна їм давно не вигідна. Світ хоче повернутися у довоєнну реальність, коли було вигідно торгувати з росією, коли ціни заміняли цінності. Війна змусила світ згадати про цінності й відмовитись від вигідних цін. Це для комфортного світу вельми дискомфортно. Усі давно хочуть повернутися до старих добрих часів, і росія цим вдало спекулює.

А ще шантажує ядерною зброєю. Не забуваймо також про широку мережу російської агентури, яка розкидана по цілому світу, і якої не бракує в Україні. Усе це працює. І, як бачимо, наші партнери вже готові до «болісних компромісів», тільки ще не наважуються нам це пропонувати уголос. За них це зробив Борис Джонсон. Він дав зрозуміти, що в разі перемоги Трампа Україну поставлять перед важким вибором. Не росію, а саме Україну. Але тільки Україна, її Збройні сили й народ мають право вирішувати свою долю. Тим паче, що від неї значною мірою залежить і майбутнє демократичного світу.

Наталія БАЛЮК, головний редактор газети «Високий Замок» (м. Львів), wz.lviv.ua.

Читайте також: Волинські «Оскари» отримали редакторка зі Львова і Матір Тереза з Луцька (Відео).