Курси НБУ $ 41.10 € 44.63
Опіки до кісток: 9-річний Ромчик дивом вижив після російської ракети

«Гра на баяні дуже допомагає Ромі відновити роботу пальців», – каже його тато Ярослав Олексів.

Фото із сайту saechsische.de.

Опіки до кісток: 9-річний Ромчик дивом вижив після російської ракети

Про хлопчика, який пережив уже 32 операції, знімають фільм у Великій Британії

 

 Історію 9-літнього Роми Олексіва пам’ятають мільйони українців. Під час російської ракетної атаки по центру Вінниці два роки тому, 14 липня 2022 року,  хлопчик опинився в епіцентрі удару. Його мама – 29-річна акордеоністка Галина Олексів – загинула. Тоді ж росіяни вбили ще 26 осіб, понад 200 отримали поранення.

Маленький Ромчик дивом вижив. Потім були кілька місяців коми, 32 операції та реабілітація, яка триває й досі.

Маленький Ромчик дивом вижив. Потім були кілька місяців коми, 32 операції та реабілітація, яка триває й досі. Щоб у майбутньому мати можливість відновити обличчя, Ромчик ось уже понад рік носить спеціальну маску. При цьому продовжує займатися танцями, брати участь у міжнародних змаганнях, грати на баяні, плавати. Історію Роми вже знають у багатьох європейських країнах, а незабаром у Великій Британії про історію хлопчика створять художній фільм.

«Підійшов до мами, погладив її волосся, але вона не реагувала …»

Напередодні другої річниці вінницької трагедії Рома Олексів уперше після того, що сталося, побував на місці, де ледь не загинув.

– Рома давно хотів туди прийти, – розповів «ФАКТАМ» тато хлопчика – Ярослав Олексів. – Але відтоді, як усе це сталося, син не був у Вінниці. Ми довгий час знаходились на лікуванні у Німеччині, а потім повернулися додому, до Львова. Перед тим, як поїхати до Вінниці, ми з Ромою не раз про це говорили, він морально готувався. Ромчик купив мамі квіти, поклав їх біля пам’ятника загиблим. Ми з сином походили по тих місцях, де його виносили зі зруйнованої ракетою будівлі (цей момент є на відео в мережі), а потім поїхали до лікарні, де син спочатку лежав у реанімації. Лікарню Ромчик зовсім не пам’ятає: він був у комі. Йому було цікаво дізнатися, як усе відбувалося, як його рятували. Лікарі навіть завели його до палати, де він тоді лежав.

Ярослав Олексів каже, що син носить спеціальну маску,  яку ще рік не можна знімати ні вдень, ні вночі.
Ярослав Олексів каже, що син носить спеціальну маску, яку ще рік не можна знімати ні вдень, ні вночі.

 …Зранку 14 липня вони з мамою прийшли до приватної клініки «Нейромед» на пів години раніше, ніж їм було призначено, тому сиділи у холі. Після першого вибуху мама лягла на підлогу й сказала синові зробити те ж саме.

Але Рома не встиг – стався другий вибух, і його силою удару відкинуло в інший бік.

– Рома бачив маму, яку завалило камінням, – каже Ярослав Олексів. – Син розповідав, що, коли він підняв голову, навколо все горіло. Рома намагався допомогти мамі. Він підійшов, погладив її волосся, але вона не реагувала… Тоді він зрозумів, що треба вибиратись. Син йшов на світло, але постійно падав, бо каміння та уламки бетону, через які він пробирався, були дуже гарячими. Він лежав на цьому розпеченому камінні, потім збирався силами, підіймався та йшов далі. Тому так сильно й обгорів… На виході його підхопив на руки випадковий перехожий – саме цей момент і потрапив на відео, що з’явилося в мережі.

Рома був дуже радий повернутися не лише до школи,  а й до своїх улюблених танців.
Рома був дуже радий повернутися не лише до школи, а й до своїх улюблених танців.

 32 операції під загальним наркозом

Тоді Ярослав Олексів, дізнавшись про ракетний удар, марно намагався додзвонитися дружині. Ярослав був у Львові – саме там вони жили із дружиною та сином. До Вінниці Галина приїхала у гості до батьків. Коли Ярослав, дізнавшись, що сталося, негайно приїхав, Ромчик уже був у лікарні. Він отримав черепно-мозкову травму, відкритий перелом плеча. Постраждали й внутрішні органи. Обгоріли обличчя, спина, руки, ноги. Після того, як Рома пережив перші кілька діб (саме їх лікарі називали вирішальними), його перевезли до Львова. У «Першому медичному об’єднанні Львова» казали, що опіки у Роми були настільки глибокими, що місцями сягали кісток. А кілька уламків від снаряда застрягли в черепі.

Рома намагався допомогти мамі. Він підійшов, погладив її волосся, але вона не реагувала… Тоді він зрозумів, що треба вибиратись.

Потім хлопчика перевезли до Німеччини. Тоді його стан все ще залишався критичним – через інфекції, що приєдналися.

– Ніхто не міг сказати, чи чув мене Рома, але я весь час розмовляв з ним. І я вважаю, що син мене чув, бо він реагував, – згадує Ярослав. – Наприклад, коли я вмикав йому улюблену класичну музику, Рома смикав ручкою та ніжкою. Через інфекції стан дитини довго не вдавалося стабілізувати. Йому робили три операції на тиждень: пересаджували шкіру, намагалися її нарощувати, але вона не приживалася. Паралельно була медикаментозна терапія з антибіотиками, багато з яких не діяли. І лише у вересні 2022 року стан сина почав стабілізуватися, а у жовтні він почав вставати на ноги.

Ромчик купив мамі квіти і поклав їх біля пам'ятника загиблим…
Ромчик купив мамі квіти і поклав їх біля пам'ятника загиблим…

 Загалом, Ромчик переніс уже 32 операції, кожна з них – під загальним наркозом. У сина сильно обгоріло сухожилля, пальці не розгиналися. Нині їх вирівняли. Але, до речі, Рома навіть до цієї операції пристосувався… грати на баяні.

 

  І це не просто можливість відволіктися, а у його випадку – хороша терапія. Лікарі-реабілітологи розминають йому пальці, проте для відновлення цього недостатньо. А гра на баяні дуже добре допомагає.

«Попри маску, готується до конкурсів та змагань»

– Маску, яку Рома зараз носить на обличчі, не можна знімати ні вдень, ні вночі, – розповідає Ярослав Олексів. – Вона стримує рубці – так вони не збільшуються та не грубішають. Від цього багато в чому залежить результат пластичних операцій, які на нас ще чекають у майбутньому. Маску потрібно носити щонайменше два роки. Це – дуже непросто, але син розуміє, навіщо це, і робить усе так, як сказали лікарі.

Реклама Google

Восени 2023 року батько з Ромою повернулися до України. Ярослав каже, зробили це тому, що син дуже сумував за домом. Рома був дуже радий повернутися не лише до школи, а й до своїх улюблених танців. Незабаром він уже вийшов на паркет як учасник танцювальних змагань – і відтоді брав участь не лише в українських, а й у міжнародних конкурсах.

Нещодавно Ромчик приїжджав на танцювальні змагання до Англії, де зараз про нього знімають фільм.

Автор та продюсер фільму – магістр Лондонського університету Голдсміт Костянтин Бідненко.

– Мені здається, історія Роми надихне багатьох людей продовжувати жити й ніколи не здаватися, що б не сталося, – каже батько хлопчика. – Я й сам навчаюсь у сина його дивовижної здатності любити й цінувати життя, незважаючи ні на що. Тому мені й хочеться, щоб про Рому дізнавалися люди. Можливо, його приклад допоможе комусь не здатися у складній ситуації.  

Катерина КОПАНЄВА, fakty.ua.

Читайте також: На Волині діти з проблемами зору мають шанс здобути якісну освіту безкоштовно (Відео)​.

Telegram Channel