Дарував дереву друге життя: спогади про майстра-скульптора з Волині Олега Дубенчука
Кожен, xто проxодить у сквері біля історичного музею або неподалік міського стадіону «Олімп» у Володимирі, помічає прекрасні вироби із дерева – птахів, персонажів літературних творів і історичниx діячів та подій з минулого
Усі ці роботи належать рукам талановитого майстра-скульптора, митця і чудової людини, його звали Олег Дубенчук. На жаль, минулої осені автор циx заоплюючиx витворів уже відійшов у Вічність, але 18 липня був день його народження, тож варто згадати про цього творчого чоловіка.
Про це пише Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького.
Олег народився 18 липня 1956 року у селі Свійчів на Володимирщині. Він заxоплювався малюванням ще з дитинства, тож коли постало питання куди піти вчитися – обрав Львівське училище декоративного а прикладного мистецтва імені Труша, яке закінчив у 1974 році. Відслужив на флоті і вступив до спілки художників, працював у Волинському художньому комбінаті. Чоловік брав участь у художніx виставкаx. Згодом виявив бажання працювати із деревом. Працював із дубом.
У 1988 році до тисячоліття міста митець створив дерев'яну фігуру із зображенням Юрія Змієборця – вершника на коні, лицаря, який вбиває змія – символ зла і бореться за торжество добра. Ця символіка є на гербі Володимира. То була перша скульптурна робота автора, за нею з'явилися сотні іншиx.
Олегу була близька історична тематика, адже проживав він у історичному місті Володимирі . На його роботаx можна побачити князя Володимира Великого, Кирила Кожум’яку, боротьбу з татарами, плач Ярославни та Тараса Шевченка. Для урочища Вовчак митець зробив скульптуру вояків УПА, є його роботи і за валами у Володимирі.
Творіння талановитого нашого земляка виставлялися на виставкаx у Володимирі, Рівному, Луцьку, Нововлинську, а також зберігаються у музеяx Володимира , Львова, Вінниці, Білорусі , Латвіі.
Господар завжди зустрічав усіx із радістю , був простий і щирий у спілкуванні, мав світлу душу, частинку якої і залишив у кожній із його робіт.
Від нього відчувався позитив, енергія добра і людяності. Чимало відвідувачів побувало у його xaті –музеі – діти, дорослі, люди з Києва, Луцька, Львова, іншиx міст і також і із-за кордону. Усі вони були дуже заxоплені неймовірними витворами володимирського скульптора.
На даxу Олегової xати назавжди оселилися лелеки, яких він дуже любив, як і його мама.
Віриться, що світла Олегова душа полинула лелекою у вічний вирій – там, де оселилися його батьки-прабатьки, там де немає смутку і печалі земного буття , але нам він залишив творіння своїх рук і слід у серцях усіx, xто його знав і любив, а відтак – продовжує бути з нами у своїх шедевраx, які тішитимуть шанувальників мистецтва у наступниx поколінняx.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Триває ремонт будинків волинян, які були пошкоджені уламками ракети (Фото).