Курси НБУ $ 41.04 € 44.79
Науковці луцького університету дослідили біорізноманіття місцевої річки

Виявлено ряд біотопів, водні угрупування, понад сотню представників флори та 74 види фауни.

Фото: lutskrada.gov.ua.

Науковці луцького університету дослідили біорізноманіття місцевої річки

У міській раді презентували науково-дослідний звіт “Геоекологічне дослідження зеленої зони вздовж річки Стир на території від мосту на вулиці Ковельській до мосту на вулиці Шевченка”

Дослідження провели науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки, а доповідав з цього питання завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимир Радзій.

Про це повідомили у Луцькій міській раді.

Еколог розповів про проведену досить об’ємну та змістовну роботу, яка дала змогу виявити певні тенденції розвитку біорізноманіття на вказаних територіях та зробити конкретні рекомендації для реалізації проєкту «Дике життя у великому місті: захист та промоція дикої природи й біорізноманіття в Луцьку та Жешуві на 2024-2026 роки».

У своїй роботі науковці описали поточний стан довкілля та дослідили біорізноманіття на території між двома мостами вздовж вулиці Набережна у Луцьку. Вони опрацювали велику кількість містобудівної документації, використовували гіс технології, щоб збудувати цифрову модель рельєфу та прослідкувати тенденції підтоплення і трансформацію ґрунту.

«Ми прослідкували трансформацію русла річки Стир в межах цієї території. Тут залишились рукава річки або, можливо, стариця, яка зараз виконує функцію меліоративного каналу з біорізноманіттям гарної якості, які здійснюють функцію очищення води, адже сюди потрапляють води не тільки з річки, але й поверхневі води — дощовий стік з вулиці Набережної. Швидкі темпи урбанізації території призвели до того, що із заплавних лук ми маємо заплавні ліси та чагарники. Виявлено ряд біотопів, водні угрупування, понад сотню представників флори та 74 види фауни. Є досить цікаві ареали, де проживають бобри. Ми зустріли і черепаху, яка є охоронювальним видом на цій території. Це сприятливі умови для проживання, в тому числі, і рідкісних видів фауни на цій території. Зараз в Європейському Союзі йде тенденція до збереження таких аквальних комплексів в межах урбанізованих територій. Особливу увагу звертають на відновлення стариць, русел річок або утримання їх в тому стані, в якому вони є», - зазначив Володимир Радзій.

Начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак наголосила, що цей проєкт лише на перший погляд здається простим:

«Він надзвичайно складний з тієї точки зору, що за останні десятиліття не використання цієї території в господарському плані, тут сформувався такий ареал рослинності, що приносить природі дуже велику користь, не дивлячись на те, що там практично зарослі і для людей ця територія вилучена з користування. Цей природній ареал має фітоцидні властивості, є джерелом утворення кисню та поглинання вуглекислого газу, а в комплексі з водно-болотними угіддями справляє надзвичайно позитивну роль. З точки зору людського суспільства, нам треба використовувати ті території, які в межах міста та зробити їх придатними для людей, а з іншої сторони — максимально зберегти цю природну складову. Прикладів реалізації таких проєктів я не знаю в Україні. Наше місто та громада дуже багата територіями смарагдової мережі, які на сьогодні ще «terra incognita» як для українського законодавства та людей, які причетні до експлуатації природних територій, але дуже добре зрозуміла європейцям і, напевно, не випадково ми змогли виграти цей проєкт та маємо унікальний шанс, залучивши кошти міжнародних донорів, дійсно показати як ці території можна привести в порядок таким чином, щоб і для людей вони були максимально корисними, і в той же час, із збереженням біорізноманіття. Таких територій у нас дуже багато і ця перша ділянка в десять гектарів буде як титульна, як зразок та алгоритм дій для подальших територій. На сьогодні мета як у нас, так і у європейського суспільства, максимальне збереження того, чим ми ще володіємо. Тому що все закатати асфальтом та забудувати значно простіше, ніж зберегти в межах урбанізованої місцевості ось такі природні території».

Заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк подякувала спеціалістам університету за те, що вони відгукнулись на ідею та пропозицію міської ради, долучились до важливого міжнародного проєкту, який має стати одним із знакових для нашого міста щодо покращення життя наших мешканців та природного середовища громади, збереження і врахування екологічних факторів в природному середовищі.

«Ідея щодо роботи з тими ділянками, які по обидва боки річки Стир, в міській раді вже існує давно. Дякую колегам, що долучились до написання цього проєкту та дякую грантодавцям, які повірили в наші ідеї. Сподіваюсь, що вони будуть втілені. Це відповідально та важливо. Це вперше для нашої громади. Слід відмітити, щоб люди зрозуміли, що там не буде звичайного парку чи якоїсь рекреації, де можна просто посидіти та відпочити. Це буде куточок природи, де мінімальна частинка цивілізації та самобутня природа, якою багата наша громада».

У свою чергу, ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось подякував міській раді за довіру і наголосив, що це дуже велика справа для вишу.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: На водоймах Волині та Рівненщині збільшується кількість диких качок.

Реклама Google

Telegram Channel