У Ковелі провели в останню путь героїчного офіцера Бориса Степанюка

Про це розповів міський голова Ігор Чайка на своїй сторінці у Facebook:

«Сьогодні провели у безсмертя ще одного нашого Захисника, офіцера честі й доблесті – майора Бориса Степанюка.

 Він загинув 7 серпня, не доживши 24 дні до свого 27-го дня народження. Його коротке, але таке насичене війною життя – приклад служіння країні. Приклад вірності обраній справі – службі у війську, про яку Борис Степанюк мріяв ще зі шкільної парти...

Про його рідну 8-му ковельську школу і унікальний клас випускників 1997 року народження треба сказати окремо. Вдумайтесь: однокласниками Бориса були – Єгор Лобанов, Максим Бурда, Олександр Філон... Воїни небесного війська, кожного з яких ми проводжали у безсмертя на цій же площі. До них сьогодні доєднався їхній друг, ровесник і такий же Герой - Борис Степанюк...

 Кажуть, після загибелі своїх однокласників він – заступник командира артилерійського дивізіону десантно-штурмових військ, часто маркував снаряди, які його артилеристи направляли на позиції ворога, написами: «За Лобанова!», «За Філона!»... Він завжди пам’ятав про друзів, рідне місто, свою родину. Особливо піклувався за маму, сестру та кохану дівчину Катю, яка часто їздила до нього на фронт. Армії Борис Степанюк віддав 10 років свого життя. Після Львівської військової академії отримав направлення до 80-ої ОДШБр, а коли розпочалося АТО – підписав контракт із ЗСУ. Тоді ж прийшов перший бойовий досвід і перша контузія. Згодом, як бойовий офіцер, Борис формував 82-у ОДШБр. Уже під час повномасштабного вторгнення росії визволяв Харківщину, боронив Вовчанськ, був в інших «гарячих точках» неназваної війни з російським агресором.

 Борис Степанюк загинув в районі села Басівка на Сумщині.

Він був справжнім бойовим офіцером. Прикладом служіння Україні. Надійним другом і вправним Воїном. Авторитетом для побратимів, хоч деякі з них за віком годилися йому в батьки. Як командир – найбільше цінував життя простого солдата.

 Бойові заслуги ковельчанина відзначила держава: Борис Степанюк – кавалер ордена Богдана Хмельницького 3-го ступеня. Також нагороджений відзнакою Міністра оборони України – Хрестом десантно-штурмових військ.

 Дякуємо тобі, Воїне! За Доблесть. За Честь. За мужність та найвищу жертву любові – віддане за ближніх ЖИТТЯ...

Щирі співчуття родині - мамі Руслані Василівні, батькові Олександру Івановичу, сестрі Тетяні, семирічному сину. Всім, хто знав і любив Бориса Степанюка.

Вічна пам’ять і шана Герою!».