Мешканці Курщини… в Сумах. Що не так?

Утім, якщо треба щось зробити нормально – не треба робити спікером цієї теми Ірину Верещук.

Бо свого часу мадам Верещук знатно обіцяла шатли через Чонгар. І так «зашатлило», що половина Півдня – або в окупації, або розтрощена.

В інтернеті не бракує, де мешканці Суджі у березні хвалять свою «любиму армію», яка на повну бомбила Охтирку та Тростянець. Всі ці кантемирівські дивізії, які грабували дитячі магазини в селах – відрізали «ніжки» від дитячих колготок, бо в них не було змінних шкарпеток. Або крадіжки вантажівками шоколадок із 
фабрики «Корона»?

Всі ці розстріли й катування. Всі ці удари по житлових кварталах Сум, де гинули діти. І врешті – позбавлення нормального життя.

Сумщина справді благодатні краї. Там пагорби змінюють дубові ліси. Там росте усе, що не кинь. І дуже відчуваються тисячолітня обжитість, природна гоноровість та хист до підприємництва. Там спокійно і добре – й буде добре, якщо з’ясуєш, хто ти. І все – в квітах та винограді. Де пасіка та гуси – це стандартне хобі.

Певну кількість років земля відчула руку хазяїна – коли тут уже не паразитують донецькі, які заходили грабувати область із Януковичем. І все якось пішло як по маслу.

Утім, заздрощі сусідів, отих, що «сидять за Юнаківкою і заздрять нам», – як казала моя бабуся – позбавили людей впевненості у завтрашньому дні.

Далі. А чого це Суми мають приймати росіян і витрачати свої гроші? У моє містечко і ближні села приїхало, а то і прийшло пішки чимало переселенців із прикордонних громад. А подекуди із сусідніх Харківщини та верхнього шматка Донбасу. Люди чесно викупили житло та перевезли майно. Тому легко влились у громади. І їх прийняли на ура.

Натомість не так давно «баби» з Курщини записали відео, де просили: «путін, памагі!». І зізналися, що їхні «мужикі» зараз – на СВО, на Донбасі. А отже, цілком можливо, вбивають синів і чоловіків тих мешканок Сумщини, які живуть та працюють удома. Через подібних путіністів у Лебедині немає мера, він загинув на фронті у квітні. Був десантником «47-ї».

Я рада, що ми нарешті замислюємося над тим, що розповіді про неймовірну щедрість українців – це лише міф.

Ми щедрі, коли людина – добра і коли є надлишок чогось. А коли пліснява нищить тебе і «преться» сюди – стоп і – «адьйос» («До побачення»). Звідки ми знаємо, що то за люди? Може, коригувальники потенційні?..

Врешті – це хороший тест, чи готові ми стати гуманітарною базою для мешканців боліт, якщо у них буде всередині мала різанина.

росія – величезна країна. Хоч путін, хоч Кара-Мурза – всі хизуються своєю великою територією. Тому не варто «пертися» до Сум, їдьте на Чукотку та в Кострому.

А для уряду лайфхак – Верещук убиває будь-яку ідею, навіть початково – гуманістичну.

P.S. Багато хто пам’ятає, як Сумщину влада не готувала до війни. А потужні локальні Зе-менеджери на світанку 24 лютого були далеко від Сум. Попри те, що мери питали, а що там? Може, підготуємся? І що потім влаштовувала тим мерам, які дбали про громади...

Тому досить робити із сумчан та мешканців області «терпіл».

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА, журналістка, блогерка.

Читайте також: На Волині презентували унікальний рушник (Фото)​​.