Україна має кожен день бомбити росію – і настане мир

Таке рішення ухвалюють не в Україні. Порошенко не міг закінчити війну, бо він її не починав. І Зеленський не може закінчити війну, бо він її не починав. Хоча може хтось і думає по-іншому. Знаєте когось, хто наживається на війні? Він може наживатись, але не закінчити її.

Поставити крапку у війні може лише росія (підкреслюю – не путін, а саме росія, бо не лише він , а й більшість населення цієї країни хворе на рашизм). Для цього москві треба просто вивести свої війська з України. Але на таке з доброї волі вона ніколи не піде. Ніколи. Навіть омріяні заворушення в самій росії не означають автоматичного виведення її військ.

Які ж варіанти?

1. Наша держава може капітулювати або зазнати військової поразки – і це закінчить війну. Але тоді… мільйони, а, може, й десятки мільйонів нових біженців, десятки тисяч, а, може, і сотні тисяч закатованих, убитих і запроторених за грати після «фільтрації» українців. З тих, хто залишиться, частину візьмуть до російського війська, щоб «визволяти» Казахстан чи Польщу, з інших активно робитимуть росіян: «армія, мова, віра» перетвориться на «армия, язык, вера».

2. росія зазнає військової поразки. Гадаю, усі розуміють, що гнати орків до Камчатки ніхто не стане. З цього погляду це під силу хіба що Китаю.

3. росія виснажиться у війні настільки, що буде змушена піти на перемир’я. Не на мир: миру не буде, не треба й мріяти, а тимчасове затишшя. Для цього необхідні дві умови: по-перше, зупинити наступ росіян, і, по-друге, перенести війну на територію ворога. Україна активно намагається зараз робити і одне, і друге. Причому перенесення війни на територію росії означає не лише відсунути кордон, як це чудово вийшло у Курській області, а й постійне і масове бомбардування військових та інфраструктурних об’єктів московії. Щоб рашисти сиділи без світла, жили з постійними сиренами, а на горизонті завжди бачили, як щось димить.

Тут, звісно, неабияк можуть допомогти західні партнери, у першу чергу США. Однак їхній страх перед кремлем все ще занадто великий, щоб надати відповідну зброю і дозвіл бити нею вглиб росії. Напевно, доведеться обходитись власними «Паляницями».

І от лише коли росіяни відчують на собі всі тяготи війни, як їх відчули українці, коли почнуть бачити глухий кут у багаторічному протистоянні, тоді можливі переговори про якусь паузу у війні.

Це перемир’я, звісно, може закінчитись і тривалим миром. Але лише в тому випадку, якщо Україна в межах території, яку на той час вона контролюватиме, миттєво стає членом НАТО та ЄС, озброюючись до зубів. Втім, останній пункт обов’язковий за будь-якого розвитку подій.