Можливо на цій світлині ви впізнаєте когось зі своїх знайомих – повідомте про це в редакцію «Волині» або в Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей.
Як поліщуки 96 років тому вшановували Шевченка
На чорно-білій світлині, зробленій у 1928 році, – жителі Камінь-Каширщини у вишиванках із портретом Великого Кобзаря. Знімок принесла у місцевий музей мешканка районного центру
«Щиро вдячні жительці Каменя-Каширського Людмилі Манвелішвілі за цікавезну світлину! За пам’ять, за мить історії, за роздуми! – читаємо на фейсбук-сторінці музею. – Погляньте, як у 1928 році в міжвоєнному Камені-Каширському святкували річницю від дня народження Тараса Шевченка! Вочевидь, це – все ж таки день народження, хоча, можливо, й роковини смерті Кобзаря. Але це зовсім не змінює сутності такого потужного просвітянського дійства! Яке велелюдне зібрання! Які вишукані українські строї! Як гарно прикрашений рушником і квітами портрет Тараса Григоровича!».
Яке велелюдне зібрання! Які вишукані українські строї!
За словами працівників музею, поки що на фото ідентифіковано зовсім мало людей, однак про декого – відомо: «Зліва – чоловік найвищого зросту і праворуч – скраю в кепці – брати Солов’ї з Каменя-Каширського (ми уточнимо їхні імена в Людмили Манвелішвілі). Посередині в передньому ряду сидять польські службовці і, вочевидь, вчителька місцевої школи Марія Борейша. Крайній ліворуч чоловік у хутряній шапці – найбільш імовірно – Іван Лиходько. Цей підполковник Армії УНР із дружиною Теодорою (у дівоцтві – Занчук) у цей період проживав у Камені-
Каширському, на Заберіззі. Вони обоє були активними учасниками місцевої «Просвіти»…
І на закінчення – звернення до тих, хто побачить цей знімок і, можливо, знайде на ньому своїх знайомих чи рідних: «Було б цікаво дізнатися більше про камінь-каширців, які так шанобливо зберігали пам’ять про Великого Кобзаря та власну українськість».
Марина ЛУГОВА.
