Хочете знати, чим відрізняється глаголиця від кирилиці?

   Іван Стоянов є майстром пластичного мистецтва. З 1986 року – учасник колективних національних і міжнародних виставок. Підготував  сорок одну персональну виставку у Болгарії та за її межами.
  Про це повідомляють на сайті Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького.
  Мистецькі твори цього майстра знаходяться в громадських та приватних колекціях Болгарії, України, Португалії, Франції, Іспанії, Італiї, Китаю, Японії.
  Сам художник кілька років тому приїздив до Володимира на художній пленер. 
  Протягом експонування у Володимирському музеї серію робіт Івана Стоянова оглянуло й оглядає багато жителів та гостей міста, зокрема,  й з-за кордону. 
   Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов’янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив Св. Костянтин (Кирило) Філософ у 862–863 роках для запису священних біблійних текстів слов’янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.
   Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод. Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов’янської мови на звуки. 
  Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки, було існування двох чи кількох докирилівських слов’янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов’яни використовували для письма «риски і різи». 
  Крім того Кирило ще до створення азбуки знаходив слов’янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. 
  Найімовірніше, ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов’янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. 
  Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву. Іншою можливою причиною створення іншої азбуки - глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов’янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. 
  Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Заради захисту слов’янських книг й могла бути створена глаголиця - азбука, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. 
  Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Складається враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. 
  Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.
                                  Роксолана ВИШНЕВИЧ

  Читайте також: У музеї на Волині діє виставка воєнних світлин