Курси НБУ $ 41.32 € 42.99
Тепер тут – рай для рибалок  і улюблене місце відпочинку всіх жителів Горохова

Малий став у Горохові, наче «голуба перлина» серед міста.

Фото Тетяни БАБІЙ.

Тепер тут – рай для рибалок і улюблене місце відпочинку всіх жителів Горохова

А ще вісім років тому територія навколо Смалевого озера в Горохові була заросла густим очеретом, замулене болотяне «царство» відлякувало неприємним запахом... Сьогодні ж ця місцина – яскрава «фішка» міста. Розповідь про те, як вдалося перетворити непривабливу зону на оазу краси, – стане хорошим прикладом для наслідування в інших громадах Волинського краю

Занедбати нажите роками було б ганебно для кожного господаря

– Все зроблене, і те, що робимо зараз та ще зробимо, – потрібне сучасникам і залишиться нашим наступникам, – каже про кожну справу своєї команди, власну втілену ідею чи мрію 48-річний очільник Горохівської міської ради з 26-річним досвідом головування в громаді Віктор Годик. І, як завжди, має рацію, бо на руйнівному тлі війни ще й занедбати нажите роками було б однаково ганебно і для хазяїна власного обійстя, і для господаря міста.

Вісім років тому гордістю горохівчан стала невелика водойма в центрі міста, неподалік міської автостанції. Офіційно її називають Малим ставом, величають і Смалевим озером, а краєзнавці з гордістю переповідають, що ще у XVIII столітті  берегами тієї мальовничої штучної водойми прогулювалася тодішня еліта – нащадки з графської династії Стройновських. Щоб повернути бодай частинку древньої й по-своєму романтичної історії із віків у сьогодення, у 2016 році  Віктор Годик вирішив відновити водойму, звісно, на сучасний лад.  Хтось вірив, а хтось – і ні в те, що чимале болото з очеретяним «гаєм» може стати чимось іншим. Однак скептиків, мабуть, меншало з кожним днем, як наприкінці березня на березі з ранку до вечора «закипіла» робота. 

– Маю багато планів щодо облаштування цієї місцини, щоб вона стала окрасою Горохова й улюбленим місцем відпочинку дорослих і дітей, – відповідав тоді мер на численні запитання преси й громадськості. 

«А таких дерев, як у сквері на березі, нема й на Волині»

Уже в минулому  дні «чорної» роботи, в які на очах у міста канув у Лету густий очерет, болотяний сморід й осоружна багнюка. З трьох встановлених свердловин чиста водиця швидко заповнила своє місце, а в ній на радість рибалкам заблищали мальки амура, карасиків і коропів. Доки рибка обживалася, ініціатор і виконавці шляхетного задуму з’єднали два бережки бруківкою, встановили вздовж неї оригінальні ліхтарі та лавчини й обсадили ту алею сакурами та іншими екзотичними деревами. На іншому ж березі встановили альтанки для відпочивальників. Свого часу символом озерця став лебідь Зевс, якого зимової пори порятував місцевий підприємець Олег Пундик. Навесні він уже плавав водоймою. Люди ж спорудили птаху плавучу хатинку, а потому – дерев’яний дім.

Як і мріяли, береги у центрі міста «задзвеніли» від купальських пісень, рибальських свят, водохрещенських дійств, організованих мерією. Аж до початку війни…    

До 30-річчя Дня Незалежності України на березі ставка Віктор Годик і його команда заклали новий сквер із 30-ти яблунь, вишеньок, клена, сакур, тюльпанових дерев, магнолій, ялин… Потому встановили другий у місті фонтан із фігурами крилатих коней, якому позаздрить і Луцьк, та крісло щастя, викуване з 84 кінських підков, вік яких сягає в глибину XVII–XX століть.

Як і мріяли, береги у центрі міста «задзвеніли» від купальських пісень, рибальських свят, водохрещенських дійств, організованих мерією. Аж до початку війни…

«Мальовничі місця своєю красою просять догляду»

– Доки боронимо Україну й проводжаємо останньою земною дорогою загиблих Героїв, веселощі – не до душі, – згадує Віктор Леонідович добрим словом воїнів-земляків і, разом із працівниками й депутатами міської ради, керівниками установ і організацій, забезпечує життєдіяльність Горохова та лад у громаді.

Нещодавно й на березі Смалевої водойми знову запрацював бульдозер, бо вкрай треба було очистити від намулу обвідний рів. До слова, береги ставка завжди акуратно покошені, альтанки – прибрані, алеї – підметені.

– Повсякчас приємно чути в міській раді відгуки горохівчан про працівників ТОВ «Еталон». Жителі всіх вулиць, на яких вони трудяться, кажуть, що двірники починають працювати зі сходом світанкової зорі. Відтак для дорослих і дітей, котрі йдуть на роботу, на ринок, в дитячі садки та школи чи просто у своїх справах, чистота є дуже помітною. А вони й справді душу вкладають в те прибирання, – так зворушливо найперше висловлює вдячність працівникам «Еталону» і їх директорові (ще донедавна – захисникові на фронтах війни) Анатолієві Клембі секретар Горохівської міської ради Наталія Ковальчук. І від імені мерії дякує всім горохівчанам, які за першим покликом, з любові до своєї батьківщини приходять на толоки в міський парк і сквери або ж просто не смітять.

– Якби не війна, то навколо «голубої перлини» Горохова вже були б спортивні майданчики, бігові доріжки, вербова алея, місток для «моржів», – розповідає Віктор Годик про поки що нездійсненні плани. І авторитетно додає: «Все зробимо. Тільки б повернулися додому всі, кого чекаємо з фронтів…». 

*«Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».

 

 Першим із птахів на озері почувався господарем лебідь Зевс.

Першим із птахів на озері почувався господарем лебідь Зевс.
Усе в цій місцині зроблено до ладу і сяє чистотою.
Усе в цій місцині зроблено до ладу і сяє чистотою.
Telegram Channel