«Усе було в тілах, крові, криках, і… майже ніхто не вмів надавати допомогу»

За останніми даними, тоді загинули 54 особи, майже 300 отримали поранення.

Медик описав цей день і зробив важливі висновки. Подаємо його колонку, оприлюднену в «Українській правді» (у скороченому вигляді).

«…Усе було в тілах, крові, криках, стогонах, болі й смерті. Перед нами стояв старий величезний ЗІЛ, у який просто вантажили поранених. Їх клали на «тряпки», ковдри, двері, піднімали майже вище голови й закидали в багажник. Я не встиг навіть подивитися, що з ними. Коли прийшов, то вже просто допоміг докинути останніх поранених. Місця вже не було, двері закрили, і ЗІЛ поїхав через усе місто до лікарні, набитий людьми, які вмирали.
Біля ЗІЛа лежали ще десятки тіл. ДСНС і військові зносили тіла з розбитого будинку і подвір’я під дерева, де само собою організувався сортувальний пункт. Почали прибувати швидкі. Люди бігали, військові, волонтери, ми. Щохвилини приносили когось ще живого, щохвилини ми бігали від одного до іншого і накладали турнікети. У людей по три ампутації – це 3–4 турнікети на одну людину. Заклеювали «оклюзійками» проникаючі рани в грудних клітках, невдала СЛР (реанімація. – Ред.), деякі вмерли під тими деревами на сортувальному пункті, деякі – по дорозі в лікарню, деякі – в лікарні. Офіційно – 271 поранений та 51 загиблий (за останніми даними – 54. – Ред.), це – надто багато… Клята війна, бідні люди…

Лікарі, які приїхали, – молоді дівчата з довгими нігтями, які кричали, тряслися і не знали, що робити, розгублені. Їм просто вантажили важких, без рук і ніг, у конвульсіях, вмираючих людей в машини, і вони розгублювалися.

Турнікети швидко закінчилися. У найважчих випадках ми кричали: «Лікаря сюди!». Лікарі, які приїхали на «швидких», точно не готувалися до такого: «Це ж – Полтава, тут – безпечно». Десь годину ми робили все, що могли: когось не врятували, а комусь зберегли життя. Намагаюся ніколи не хвалитися, але я впевнений, що вчора ми врятували не одне життя, тому на цей раз перепрошую.

Сумні висновки

На жаль, волонтери, схоже, вбили вчора в Полтаві більше людей, ніж ми змогли врятувати. Неякісні турнікети були всюди, і здається, що оригінальні, сертифіковані, були тільки у нас. Приносили пораненого з турнікетом, а він – китайський, докрутити його неможливо. Ми накладали свої, але вони швидко закінчувалися. Коли кричав: «Дайте турнікет!», то давали китайський. І я подумки вмирав разом із цими людьми, яким знав, як допомогти, але не міг через те, що хтось, навіть не ворог, вирішив їх убити китайським лайном.

Другий сумний висновок – майже ніхто не вмів надавати допомогу. Деякі люди накладали турнікети, не докручували їх до кінця, але хоч щось робили. Але таких були одиниці. 

Я давав свої турнікети, а люди не знали, що з ними робити.

Лікарі, які приїхали, – молоді дівчата з довгими нігтями, які кричали, тряслися і не знали, що робити, розгублені. Їм просто вантажили важких, без рук і ніг, у конвульсіях, вмираючих людей в машини, і вони розгублювалися. У них я не побачив ні турнікетів, ні якоїсь організації процесу – нічого. Їх до такого не готували. Що робили ДСНС, крім перенесення поранених, я точно не бачив, допомогти більшість із них нам не могла, аптечок в них я теж не побачив… 

Що будемо робити ми

Сьогодні поїдемо в ДСНС, будемо дізнаватися, що вони вміють, і організовувати для них навчання, а згодом спробуємо замінити їм китайські турнікети на якісні. Продовжуватимемо переобладнувати «еваки», через тиждень – на нові навчання, а потім – знову на ротацію. Також будемо більше проводити навчання для полтавців.

Що можете зробити ви

Можете надіслати нам турнікети. Наші закінчилися, а надлишкові ми віддамо полтавському ДСНС.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ