Воюють патріоти! Керують «корисні ідіоти»?

На ці виплати нині бракує 500 мільярдів гривень! Маємо таку чорну діру у бюджеті. Чорну безвідповідальність і чорну невдячність нашим воїнам…

Що це? Нехлюйство, цинізм чи зрада? Не вірю у версію, що вони такі наївні і довірливі. Бо де їм треба і цікаво, дуже навіть винахідливі і передбачливі. Наприклад, коли виділяють захмарні суми на дороги чи на телемарафон. Вже мовчу про «яйця по 17 гривень»…

Ну, добре, припустимо, рік тому, коли формувався і затверджувався бюджет, у деяких головах війна вже скінчилась. Але навіть якщо уявити, що може настати якесь умовне перемирʼя, хіба небезпека від нашого одвічного ворога зникне? Хіба сам ворог кудись щезає? І, взагалі, як досі можна вірити в будь-які домовленості з росією? Навіть якщо і станеться якась тимчасова пауза, гроші на армію треба тільки збільшувати!

Економіка України має стояти на воєнних рейках, а країна має стати мілітаризованою! Армія і воїн тепер надовго мають бути в пріоритеті. Ось тільки у цієї влади, як бачимо, зовсім інші пріоритети.

Втім, знову таки, якщо урядовці й «потужні менеджери» з Офісу президента наївно вірили у те, що влітку війна закінчиться, то чому не перестрахувалися на випадок, що цей оптимістичний прогноз не справдиться?

А коли стало зрозуміло, що влітку ніякого перемирʼя не буде, ніхто і пальцем не поворухнув, аби виправити помилку. Депутати спокійно пішли на канікули, хоча ще у червні могли внести відповідні зміни у бюджет. Хочеться риторично запитати нардепів: «Вам добре відпочивалося за спинами військових, які щосекунди ризикували життям, а деякі його віддали за ваш безтурботний сон?»

А ще мені цікаво, як військово-політичне керівництво країни планувало Курську операцію, знаючи, що на виплати військовим грошей з вересня немає?! Думали, це буде така собі прогулянка туди-сюди на два-три дні? Сподівались, що росія не буде оборонятися та контрнаступати?

Ця злочинна недбалість свідчить про повну відсутність стратегічного бачення перемоги. Ба більше! Так виглядає, що влада не прагне цієї перемоги, не вірить у здатність України перемогти. Мета влади – якось війну припинити, досягти бодай хоч якогось перемирʼя. Тобто Зеленський досі мислить категоріями «домовитись десь посередині»? Нічого їх ані життя, ані війна не навчила…

Все це якийсь сюр. І в цих реаліях ми живемо, а ЗСУ воює. Можна собі тільки уявити, як падає мотивація у наших воїнів, коли бачать таку безвідповідальність, чи, якщо називати речі своїми іменами, шкідництво чиновників. Як вигравати війну з таким ставленням влади до своєї армії? Це питання не покидає мене з перших днів широкомасштабного вторгнення!

Наталія БАЛЮК, головний редактор газети «Високий замок».

Читайте також: Вони справді такі наївні чи це якась гра?