«Що я думаю про велике перезавантаження уряду? Я навіть маленького не бачу»

Пресслужба 53-ї окремої механізованої бригади, підрозділи якої відбили центр містечка Нью-Йорк біля Донецька:

 «Нью-Йорк, великий елеватор, що височіє над полем бою, є символом стійкості. І саме на ньому, попри безперервні обстріли, гордо майорить прапор 53-ї бригади, який було вивішено воїнами 2-го механізованого батальйону, під шквальним вогнем артилерії, російських FPV-дронів… Нью-Йорк – наш, і вистояв лише завдяки героїзму 53-ї бригади. Кожна позиція була захищена з відчайдушною мужністю, кожен воїн б'ється до останнього подиху. Противник не зміг зламати наш дух. Кожна спроба захопити селище розбивається об непохитну рішучість наших солдатів. Прапор, що майорить на елеваторі, – це не просто тканина. Це – символ нашої перемоги над смертю, над страхом і над ворогом».

Юрій БУТУСОВ, журналіст, пропонує ухвалити закон, щоб зрадники України під час воєнного стану відбували покарання на фронті:

 «У складі окремих бригад та окремих батальйонів створити спеціальні підрозділи ув’язнених для особливо небезпечних зрадників, які люблять, наприклад, палити машини або робити інші види диверсій. Зрадники мають відбувати визначене судом покарання – без зняття судимості – прямо на фронті, у складі спеціального підрозділу, без видачі особистої зброї, і застосовуватися для виконання особливо небезпечних завдань із розмінування маршрутів та обладнання передових позицій. Діяти вони мають під конвоєм та охороною, як у тюрмі».

Андрій КОВАЛЕНКО, керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони, про влучний удар українського дрона по складу боєприпасів росіян у Воронезькій області: 

 «Завдано удару по складу боєприпасів у Солдатському Воронезької області. Знищені корейські ракети, які путін фактично випрошував у Кім Чен Ина, принижуючись. На іранські ракети чекає така ж доля». 

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про те, чого очікує від кадрових замін в уряді:

 «Відбулись урядові заміни. Я вдячний парламенту за підтримку відповідних кандидатур. І дуже важливо, щоб урядові інституції зараз працювали максимально активно – ще активніше, ніж це було раніше. На всіх рівнях. Більше інвестицій партнерів в оборонне виробництво України. Більш активне просування в перемовному процесі із Євросоюзом – це підготовка майбутньої угоди про вступ. Більше взаємодії та взаєморозуміння між центральною владою та громадами».

Валерій ПЕКАР, публіцист, про кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України:

 «Журналісти з різних країн питають, що я думаю про велике перезавантаження уряду. Нічого, бо я не бачу ніякого великого перезавантаження уряду. Я навіть маленького не бачу. Адже всі нові міністри – вже давно в команді, жодного нового обличчя не з’явилося. Проблема уряду – не в міністрах. Серед них чимало сильних і відданих фахівців. Проблема уряду в тому, що він не є центром ухвалення рішень, як має бути за Конституцією. Поки ключові рішення ухвалюють деінде, уряд залишається на других ролях».

Герман ГАЛУЩЕНКО, міністр енергетики, про можливу ситуацію взимку:

 «Якщо не буде ударів, які критично вплинуть на енергосистему, ми пройдемо цю зиму в нормальному режимі. Якщо вони будуть, то, безумовно, передбачити вплив на систему таких ударів на сьогодні – складно».

Руслан МАРЦІНКІВ, міський голова Івано-Франківська, пропонує, щоб мешканців міста, які виносять на смітники великогабаритне сміття, мобілізовувати до Сил оборони:

 «Ми застосуємо нетипові заходи. В тому числі з правоохоронними органами, залученням мобілізаційних заходів, аби люди зрозуміли про те, що не можна великогабаритне сміття викидати цілими бусами».

Юрій БОГДАНОВ, радник голови у Дніпропетровській ОДА, про те, чому росія масово атакує цивільну інфраструктуру і дітей:

 «Постійні жорстокі напади мають на меті викликати в українців почуття безнадійності та страху за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей, а також будь-які інші нераціональні і емоційні реакції. Аж до пошуку провини у собі, у своїх співгромадянах, військових, державі. Щоб послабити українське суспільство, знизити моральний дух армії, яка нічого не може вдіяти з терором у тилу, і змусити керівництво країни до примирення на умовах, вигідних путіну. Наша задача і задача цивілізованого світу – витримати цей безпрецедентний кривавий психологічний тиск». 

Ада РОГОВЦЕВА, легендарна українська акторка, у відповідь на запитання, як вона ставиться до перемовин із росією:

 «Ніяк, ніяких перемовин не може бути. Їх треба змусити. Або перемогти… Ну я не знаю, як ми можемо перемогти. Хай станеться диво. На що нам погодитися, як можна погодитися? Як можна віддати (частину України і українців. – Ред.), яким чином? Чому? Вони (росіяни. – Ред.) вже стільки наробили, що – які перемовини».