Навіть війна не забрала право волинян на доступні ліки

«Підприємства просять знайти провізора, а де його взяти?»

– Миколо Андрійовичу, професія фармацевта завжди була і є почесною. Адже це людина, яка працює задля нашого здоров’я. Фармацевт, на мій погляд, має не тільки володіти знаннями з аптечної справи, вміти швидко відшукати на полиці необхідний препарат, а й … прочитати рецепт, виписаний нерозбірливим почерком лікаря.

– З цього приводу розповім анекдот. Приходить до лікаря пацієнтка і щиро дякує за пігулки, які їй дуже допомогли. Той дивується. Мовляв, що ж я таке прописав. Просить показати рецепт. І … бачить бланк , на якому він розписував кулькову ручку :). Та попри незрозумілі каракулі в рецепті, фармацевт все одно зумів видати необхідний жінці препарат.

– Аптечних закладів у нас нині – багатенько. Скажімо, у Луцьку вони – чи не на кожному кроці. Тож «армія» фармацевтичних працівників в області – чимала. Хотілося б знати скільки ж їх у нас?

– В області діє 529 аптечних закладів. У кожному повинно бути не менш, як 3 працівників. Тож за приблизними підрахунками маємо їх майже 2 тисячі.

95 відсотків аптек області мають генератори, а в Луцьку – усі сто. 

– З точки зору клієнта, хороший аптекар, – той, який уважно ставиться до нього, терпляче вислухає. Адже люди приходять за допомогою, з надією на підтримку. А яким, на ваш погляд, є ідеальний фармацевт?

– Окрім емпатії, інших людських якостей, він повинен бути професіоналом, висококваліфікованим фахівцем, з хорошою освітою. Я – не прихильник Союзу, але, попри усі його недоліки, в ті часи медична освіта була на значно вищому рівні, ніж нині. Виші мали спеціальність «провізор», а зараз – лише «фармацевт» і «асистент фармацевта». Нині склалася така ситуація, що нам катастрофічно не вистачає кадрів з вищою освітою. Потрібно 86 таких працівників. Підприємства просять знайти провізора, а де його взяти? Особливо гостро стоїть питання забезпечення кадрами в районах. Аптека, як ми кажемо, відкривається «під спеціаліста з вищою освітою». Але у багатьох закладах їх немає. І, як виняток, на посадах завідувачів працюють люди із середньою спеціальною освітою. На ситуації позначилося й те, що багато фахівців виїхали за кордон. Там за роботу отримують щомісяця 4,5 тисячі євро, а в нас – 15–16 тисяч гривень. Нестача кадрів відчувається і через те, що на Сході України багато вишів, які готують їх, закрилися чи переїхали у західні регіони країни і навчають студентів он-лайн. Відповідно – впав рівень освіти. Державний екзамен «Крок-2» цьогоріч, наприклад, здало лише 48 відсотків випускників. Це значить, що решта, ті, на кого б ми могли чекати, не прийдуть в аптеки. Правда, є надія, що згодом ситуація трохи поліпшиться, область буде краще забезпечена необхідними аптечним закладам кадрами. Адже Волинський медичний інститут розширив їх набір. ВНУ імені Лесі Українки теж готує 4 групи таких фахівців.

«У віддалені села мають приїжджати мобільні аптечні пункти»

– Пане Миколо, знаю, що приватні підприємці-фізичні особи нарікають, що в селах вести аптечний бізнес – невигідно?

– У населених пунктах, де менше тисячі мешканців, він – неприбутковий. Через те йдеться про закриття аптечних закладів у ряді сіл північного регіону. Зокрема, тих, що належали до колишнього Ратнівського, Старовижівського, Камінь-Каширського районів.

– А де ж тоді люди купуватимуть необхідні медпрепарати? Невже доведеться їздити за ними у віддалений тепер районний центр?

– Вихід є – мобільні аптечні пункти. Вони вже діють у 12 регіонах України, зокрема на Рівненщині. Ведемо перемовини з двома суб’єктами господарювання, щоб здійснювали рейси і на Волинь.

– Повномасштабне вторгнення росії в Україну стало викликом для охорони здоров’я і вчасного забезпечення лікарськими засобами. Як працює фармацевтичний сектор області в умовах воєнного стану?

– На початку війни багато аптек, відкритих ФОПами, позакривали. Особливо – на кордоні з Білоруссю. Відчувався дефіцит певних лікарських засобів, бо багато їх відправляли на схід країни. Були проблеми з доставкою. Нині ситуація поліпшилася. Аптеки знову відкривають. Навіть поблизу кордону з Білоруссю. Так, за два кілометри від нього, у селі Гута на Ратнівщині, підприємець Оксана Кролік відкрила аптечний заклад. Тож навіть в умовах воєнного стану волиняни мають змогу отримати необхідні медпрепарати, декотрі навіть безплатно чи дешевше їхньої вартості. Адже більш як 490 аптек області працюють за державною програмою «Доступні ліки». Тобто, 93 відсотки аптечних закладів, а в Луцьку – усі сто відсотків. Список препаратів, які реалізовуються за цією програмою, постійно доповнюється. Три суб’єкти господарювання, які долучилися до неї, мають ліцензію на ведення діяльності з реалізації наркотичних засобів.

– Ми вже звикли до відключень електроенергії. Чи забезпечені аптечні заклади альтернативними джерелами електропостачання?

– У зв’язку з атаками росії на наші енергосистеми, суб'єкти господарювання подбали про них: 95 відсотків аптек області мають генератори, а в Луцьку – усі сто.

«Клієнти мають право вимагати сертифікат якості на медпрепарати»

– А ваша служба трансформувалася з колишнього аптекоуправління?

– Так, воно діяло до 1998 року. Потім – фармінспекція, а тепер – Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

У 2016 році пройшла реформа державної служби. У зв’язку з цим відбулася оптимізація, так би мовити, структурні зміни, закрили лабораторію, яка здійснювала контроль лікарських засобів. І нині ця функція передана централізованій лабораторії, яка працює у Києві. Наша служба потрапила в структуру Рівненської області. Там діє відповідна лабораторія. До речі, з 1 квітня цього року ми працюємо за новою штатною структурою.

– І скільки зараз у вас працівників?

– Разом зі мною дев’ять. Ми – орган державної влади, який здійснює повноваження на основі положення про Держслужбу з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого Кабміном і головою Держслужби України. Наші повноваження – здійснювати контроль за якістю лікарських засобів і правильним виробництвом, зберіганням, реалізацією наркотичних засобів і прекурсорів. Другий напрямок роботи – перевірки. Якщо суб’єкт господарювання хоче відкрити аптечний заклад, має подати заявку на ліцензування. Ми перевіряємо, чи відповідає його приміщення вимогам чинного законодавства з доступності маломобільних груп населення, проводимо моніторинг. Наголошуємо, що всі входи повинні відповідати вимогам будівельних норм: обладнані пандусами, підйомниками, табличками із шрифтом Брайля, кнопкою виклику. Ще один напрямок нашої діяльності – перевірка медичного обладнання на відповідність технічному регламенту, ринковий нагляд та контроль. А ще – регулювання реалізації лікарських засобів. Сюди входять: контроль якості і відповідність реєстру дозволених і рекомендованих до реалізації медпрепаратів. Кожна аптека повинна мати певний запас. У зв’язку з воєнним станом, маємо місячний запас лікарських засобів. Його систематично поповнюємо.

– А як щодо перевірки суб’єктів господарювання, які реалізовують медпрепарати? Адже можуть «штовхати» фальсифіковані чи малоефективні медикаменти…

– Постановою Кабміну всі планові та позапланові перевірки з початком повномасштабного вторгнення росії призупинені. Ми можемо перевіряти суб’єктів господарювання лише у тому разі, коли є скарга від споживача. Фармакологічний комітет здійснює аналіз лікарських засобів. Є так званий формат GMP. Якщо імпортні засоби відповідають його стандартам, пройшли спрощену процедуру аналізу, мають сертифікат відповідності, то «заходять» на наш ринок. Вони повинні мати реєстраційне посвідчення. Водночас за якість препаратів відповідає уповноважена особа, яка повинна бути в кожному аптечному закладі та перевіряти накладні. Якщо запідозрять, що той чи інший препарат не відповідає вимогам, його вилучають з реалізації. До речі, клієнти можуть вимагати в аптеці сертифікат якості на той чи інший медпрепарат. 

– Миколо Андрійовичу, щоб ви хотіли побажати колегам у день професійного свята?

– Постійного професійного зростання і терпимості до людей, які звертаються до них за допомогою. 

Єва САС