«Свою популярність Білозір виходила та виїздила з концертами: із села – в село, з одного містечка – в інше».
Оксана Білозір не заспівала жодної пісні російською
Ймовірно, вона – єдина така на українській естраді
Народна артистка України Оксана Білозір на сцені – 45 років. В інтерв’ю «Обозу» вона пояснила, чому у її репертуарі нема жодної пісні російською мовою.
– Звісно, було непросто. Україноцентричному артисту на території української держави завжди було складно. У мене й зараз немає ротацій. Може, ви мене бачили на М1 чи М2?
Мене жодного разу, наприклад, не запросили на телеканал «Інтер». А що тут дивного? Це ж – їхня філософія, їхні підходи. Чи було мені образливо? Абсолютно ні. Що там було робити? – каже артистка. – Мені життя подарувало дуже багато цікавих поїздок. Я – зі своєю мовою, своїми традиціями. Була затребуваною, і цього було достатньо. Я не за гроші працювала, а для розвитку своєї культури. І кайфувала від цього.
«Знайомі казали: «Співай російською – будеш зіркою».
– Мій тато – політв’язень, – продовжує Оксана Білозір. – Він пройшов сталінські табори. «Бандерівець», як казали в часи СРСР. Усе це залишило в моїй свідомості чималий відбиток. Як ви думаєте, мені хотілося співати російською? Але труднощі через це виникали різні. Це були часи жорстокого контролю. У радянській системі був певний алгоритм, як людина мала думати, діяти, які вчинки повинна робити. Якщо хтось виходив за цю межу, відразу потрапляв під контроль. Так було і зі мною. Але продовжувала робити свою справу – та й усе. Знайомі казали: «Співай російською – будеш зіркою». А я відповідала, що хочу рідною. Свою популярність виходила ногами: з концертами – із села в село, з одного містечка в інше.
До речі
«Думаю, Порошенки запросять на весілля»
Свого часу Оксана Білозір стала хрещеною дочкам колишнього президента Петра Порошенка
На запитання, чи підтримує стосунки з дівчатами, відповіла:
– Вони вже повиростали. А хрещені зазвичай більше потрібні поряд, коли діти ростуть. Тоді це допоміжні наставники в допомогу батькам. А далі вже – самостійне життя. Була в них на випускному, ще запросять мене на весілля, думаю. Що сказати про дівчаток? Хороші, талановиті, наполегливі. Опановують багато знань. Ну, в них і тато, і мама такі, є з кого брати приклад. Треба сказати, що діти Порошенків ніколи не були розбалувані, не мали якихось розкошів – така принципова позиція батьків. І це мені завжди дуже імпонувало.
