Валерій Залужний – про друга з Волині: «Дякую, що був у моєму житті. Завжди»
Полковник Олександр Никитюк загинув від удару ракети С-300
У ніч на 20 вересня внаслідок російського обстрілу міста Добропілля на Донеччині загинув колишній радник Валерія Залужного та полковник ЗСУ 56-літній Олександр Никитюк. Разом із ним під час цього удару полягло також двоє побратимів.
У міській раді Володимира, де Олександр Никитюк раніше служив правоохоронцем, розповіли, що він почав працювати у Володимирському відділі внутрішніх справ ще у 1991 році, де обіймав посади у карному розшуку. Згодом його призначили начальником відділу, яким він пропрацював шість років.
Олександр Никитюк також був заступником начальника управлінь МВС у Волинській і Херсонській областях. Після початку війни служив радником Валерія Залужного та у Військовій службі правопорядку.
На загибель свого друга дуже трепетно відгукнувся ексголовнокомандувач ЗСУ, а нині – надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії – Валерій Залужний. Він висловив вдячність за присутність
Никитюка в його житті.
«Сьогодні від ворожої ракети загинув полковник Збройних Сил України Никитюк Олександр Євгенович. Спочивай з миром. Дякую, що був у моєму житті. Завжди. Дякую, що пішов до … Ти був справжній. Самий справжній із справжніх (цитуємо дослівно. – Ред.). Вибач мене. Я не міг по-іншому», – написав Валерій Залужний.
«Вчіться, а ми зробимо усе, щоб над вашими головами було мирне небо».
«Усе своє професійне життя він був на сторожі правопорядку, працював у різних відділах і на різних посадах у поліції у Володимирі, Нововолинську, Херсоні. Коли розпочалася повномасштабна війна, він не міг лишатися вдома «пенсіонером», бо прийшов ворог, і його знання та навички були потрібні країні... Останні 24 роки, після смерті тата, Саша замінив його нам із сестрою. Завжди страхував і радив, завжди був поряд, коли потрібно», – написала на своїй сторінці у фейсбуці племінниця Героя, Наталія Гошилик.
Вона також розповіла пронизливий спогад зі свого дитинства, пов’язаний із дядьком.
«Коли я йшла у перший клас, Саша служив у армії, і, щоб привітати мене, він прислав лист-малюнок зі словами, які я досі пам'ятаю: «Вчіться, а ми зробимо усе, щоб над вашими головами було мирне небо». Вічна пам'ять і вдячність за наближення мирного неба, дорогий наш», – написала Наталія.
Герою було 56 років. Вдома на нього чекали дружина та двоє синів.
Юрій ЖУК.
Читайте також: «Незважаючи на важку контузію після вибуху, козак із Волині рятував своїх важкопоранених побратимів».