«Є одна річ, щодо якої я є однодумцем, вибачте, з … путіним»

…українськими істориками та їхнім «фронтом» у війні

Ми, студенти історичного факультету тоді ще Волинського державного університету, поводили себе на заняттях по-різному. Не тільки гризли граніт науки – могли і передрімати на деяких «парах», а на інших навіть у карти примудрялись зіграти. Серед викладачів, на заняттях яких я ніколи не міг заснути, була Ганна Хлібовська, – вона настільки цікаво викладала матеріал, що хотілось слухати і слухати. Майже одразу вирішив, що дипломну роботу писатиму під керівництвом саме Ганни Миколаївни, що згодом і зробив.

І от нещодавно натрапив на просторах Ютубу і із задоволенням подивився інтерв’ю своєї улюбленої викладачки відомому блогеру-історику Віталію Дрібниці (канал Vox veritatis «Голос правди»). А потім переглянув розмови-перепалки пана Віталія з пересічними росіянами на теми історії в чат-рулетці (це, власне, головна діяльність цього блогера-історика з Білої Церкви). 

Що в росіян у головах – це жах!

Як каже Дрібниця, усі народи у своїй масі не знають власної історії чи знають її погано. Але проблема московитів в тому, що їхнє незнання – агресивне. До того ж, на відміну від українців, які в школі на уроках історії таки вивчають росію, московити ж про історію України не знають практично нічого – наша земля як окремішність не існує ні в російських підручниках, ні, відповідно, в їхніх головах.

Схоже, більшість американців українського походження занурена в суто американський порядок денний і мало пов’язують свій голос на виборах із думками про майбутнє України.   

путін дуже любить читати журналістам лекції з історії, шукаючи в ній виправдання розв’язаній кривавій війні. Точно цим самим займаються і мільйони його співвітчизників. З виряченими очима і піною біля рота звичайні громадяни росії строчать як з кулемета пропагандистськими штампами, а не історичними знаннями, на зразок – Україну придумав Ленін, Бандера (навіть незважаючи на те, що всю війну просидів у нацистському концтаборі) – кращий друг Гітлера, Україна – це всього лиш «окраина» росії і таке інше.

Тобто війни, і ця зокрема, починаються, від незнання історії. Видно, тому і кажуть, що ця наука потрібна, щоб не переплутати військкомати. Тож радий, що українські професійні історики і викладачі, такі, як Віталій Дрібниця, як Ганна Хлібовська та багато інших, в умовах війни знайшли можливості публічно протистояти російській пропаганді і популяризувати історичні знання.

Часто це виглядає як шоу, з криками і сварками, адже росіяни моментально впадають в істерику та емоції під вагою фактів істориків-професіоналів. Чесно кажучи, громадян московії  навряд чи щось вже переконає (їхня антиукраїнська зарядженість і відмова від критичного мислення – це тема для дослідження цілих інститутів). А от українцям було б варто  подивитися ці відео, щоб насамперед більше дізнатись про самих себе (посилання на програму за участю Ганни Хлібовської за цим – QR-кодом). І тоді ніякий російський, тьху-тьху, біс нас не вчепиться.

 ...сектою трампістів, в  якій опинився і мій шкільний товариш в США

Прихильники Дональда Трампа звинуватили Президента Володимира Зеленського та посла України в США Оксану Маркарову у втручанні в президентські перегони в цій країні на боці демократів. Все через те, що Зеленський відвідав завод з виробництва боєприпасів у штаті Пенсильванія, де губернатором є демократ. А також через те, що на цій зустрічі на підприємстві не було представників Республіканської партії.

Який путінський стиль у трапістів-американців! На чорне сказати біле і перевернути все з ніг на голову. Абсолютно очевидно, що Володимир Зеленський поїхав за завод не тому, що він розташований в «демократичному» штаті, а тому, що там виробляють боєприпаси, від наявності яких залежить виживання великої нації у центрі Європі – українців.  

Насправді це не український Президент втручається у вибори в США, а кандидат Трамп та його гоп-компанія використала Зеленського у своїй гонці. Використала цинічно та аморально, зважаючи на те, яке пекло зараз переживає Україна. Політика на крові в буквальному розумінні.

Дивлячись на ці гидкі витівки Трампа, згадую зустріч, – ще перед великим вторгненням, із шкільним товаришем, який давно виїхав до США і має громадянство цієї країни. На моє здивування, він виявився палким прихильником Дональда Трампа. Розмовляти з ним на цю тему було приблизно, як розмовляти з прихильниками путіна, – ніякі аргументи не діяли. Ніяк не міг йому довести, що Трамп – насправді путініст та антиукраїнськи налаштований політик.

Це було неабиякою несподіванкою для мене. Бо гадав, що той мільйон українців в США можуть похитнути шальки на терезах будь-яких виборів у потрібний нам бік. Але, схоже, більшість американців українського походження занурена в суто американський порядок денний і мало пов’язують свій голос на виборах із думками про майбутнє України.

Та все одно дивує така сліпа віра в людину, місце якої в тюрмі. Але від якої, на жаль, може залежати доля всієї України та кожного з нас.

…Гадаю, що є одна річ, де я є однодумцем, вибачте, з … путіним – ми обоє вважаємо Трампа дурнем і покидьком. Тільки я кажу про це з жахом, бо не хочу бачити його в кріслі президента США, а путін – із радістю, бо не може дочекатись, коли дорогий Дональд знову займе найвищу посаду, і вони ділитимуть Україну, як колись Сталін із Гітлером – Польщу.  А чим тоді все закінчилося, ви і так знаєте…

Читайте також: Залужного було поранено після дзвінка з Офісу президента?