Єдиний у світі з такою посвятою: священник з Волині звів незвичний домовий храм

Про це повідомив клірик ПЦУ Віктор Мартиненко.

«На запрошення архієпископа Володимирського і Нововолинського Матфея чин освячення і першу Божественну літургію звершив Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл. Йому спіслужили: митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, архієпископ Матфей, намісник Свято-Воскресенського Гурбинського монастиря, що на Повстанських Могилах, архімандрит Онуфрій Ляда, клірики Володимиро-Волинської та Переяславсько-Вишневської єпархій.

Наприкінці богослужіння, єпископ Михаїл привітав настоятеля протоієрея Віктора Мартиненка та вірян з святом - освячення храму. Вітаючи громаду, митрополит Олександр подарував частку древа Животворчого Хреста Господнього.

Мрії здійснюються

Дякую всім, хто був і є поруч!», - зазначив священник.

  Цікаві факти про новозбудований храм від настоятеля

Храм базилікального типу, збудований у романському стилі IX-XIV ст. Розміри : 7х4 м.

У задумі я надихався храмом, що його збудував відомий іконописець о. Зинон Теодор у селі Гверстонь, церквою12-апостолів в Судаку XIII ст, церквою Воскресіння Христового у Верії XIV ст..

Проект будівництва майстерно зробив і офірував мені о. Константин, за що йому моя сердечна дяка!

Деякі ідеї з оформлення запозичив з храму владики Іони в Ольшанці, а саме: голосники у стінах, форма Хреста і клямки на дверях.

Церква збудована з піноблоків та старої, вживаної радянської цегли, віком понад 60 років.

Дах покритий старою польською черепицею, віком понад 100 років. Якщо хтось прочитавши це подумає: «Ото мільйонер, антикварна черепиця» - скажу: усю черепицю придбав за 2тисячі гривень. Правда забракло 50 шт, і я мусив їхати у Коломию, бо лише там знайшли ідентичну, поїхав, придбав ті 50 черепиць за 200 гривень і повернувся назад.

Хрест, що вінчає храм - копія хреста VI ст. з баптистерія у Равенні. Викований вручну волинськими ковалями.

Двері церкви - репліка Великих імператорських дверей Святої Софії у Константинополі. Ті оригінальні двері, як свідчать історики, були виготовлені за Юстиніана з деревини Ноєвого ковчегу, у 1204 році вкрадені хрестоносцями. Зараз там стоїть копія.

Двері замикаються на автентичний кований замок XVIII ст. Я придбав його за безцінь в стані лому, майстерні руки одного доброго чоловіка дали йому нове життя.

У стіни храму вмуровано 10 старовинних глечиків. Це - практика давньоруських архітекторів, для збільшення резонансу та покращення акустики в храмі.

Запрестольний хрест повторює пропорції хреста, зображеного в апсиді храму св. Ірині (Миру) у Константинополі.(храм IV ст, зображення хреста - періоду іконоборчества).

Запрестольний Хрест виготовлений з мореного дуба - деревини дуба, що кілька тисяч років пролежала у воді або болотяній місцині і природньо набула темного кольору. На Хресті немає зображення Розпʼяття - так, як це було поширене у перше тисячоліття християнства. Хрест - знамено перемоги, він порожній - бо Розіпʼятий Воскрес!

Над входом в храм - зображення Синайського Пантократора - енкаустичної ікони VI ст. - найдревнішої з тих, що збереглися, ікони Спасителя.

У Престол під час освячення було покладено мощі мучеників I - XX ст.:

Мучениці Фотинії Самарянки (І ст)

Преподобномученика лаври св. Сави (VII ст.),

Преподобномученика лаври св. Феодосія (VII ст),

Священномученика Фадея Успенського (XX ст).

З мощами Єрусалимських преподобномучеників була цікава історія. Більш ніж десять років тому, Екзарх вл. Михаїл, ще був архімандритом на Криті. І ось одного разу закликає його до себе владика - митрополит Ієрапетри і Сіттії Євгеній, нині покійний, дає мощі і каже: «як станеш архієреєм, будеш святити церкву то положи ці мощі в її престол». Тоді ще ані думки, ані ідеї храму не було, та й владика Михаїл служив собі спокійно, навчався і ставати архієреєм не збирався. І ось через понад десятиліття владика, згадавши цей заповіт, виконав його.

В мармуровій підлозі вівтаря вмонтовано елемент мармуру з давньохристиянського храму VI ст в Сіде.

Храм посвячений на честь Бесіди Христа із Самарянкою. Престольне свято - у пʼяту неділю після Пасхи. Це єдиний у світі храм з тако посвятою - саме на честь події - діалогу Спасителя з жінкою самарянкою. Церковне передання свідчить, що співрозмовницю Христа звали Фотинією. Вона стара проповідницею Євангелія і закінчила своє життя мученицькою смертю в Римі.