У «волинській» бригаді воює поляк «Єжик»
«Мої земляки зрозуміли, якщо Україна не вистоїть – Польща буде наступною»
Пан Єжи з позивним «Єжик» – громадянин Польщі. Вже понад 20 років живе та працює в Україні.
Перший військовий досвід наш герой отримав ще у 2016 році, коли брав участь в АТО у складі 14 омбр. «Ще під час АТО, я побачив якої біди місцевим наробили кацапи. Всі ці твердження про захист російськомовного населення – цілковита маячня. Вже тоді вони мали на меті захопити українські території, адже, на їхню думку, всі повинні жити так як вони – в лайні і бруді. Там, де вони, там немає порядку – всюди руїна. Логіки в їхніх діях немає», – констатував «Єжик», інформує 100 омб.
Після трьох років служби Єжи звільнився в запас та повернувся до цивільного життя. Щоправда, ненадовго…
Після повномасштабного вторгнення «Єжик», як і чимало його співгромадян, вирішили стати на захист української землі.
«Мої земляки зрозуміли, якщо Україна не вистоїть – Польща буде наступною. Влітку 2023 я пішов в учєбку, по завершенні якої, за розподілом потрапив до «сотки». На той момент мені було байдуже, в яку бригаду іти, адже важливо не де служити, а з якою метою», – розповів про свій шлях військовослужбовець.
Навесні 2024 Єжи разом із побратимами потрапив у оточення в одному з населених пунктів Донецької області. «Дев’ять діб ми були в оточенні орків і в нас вже закінчувалися провізія та боєприпаси. Нам дивом вдалося вирватися із замкнутого кільця», – пригадав «Єжик».
Нині боєць служить на посаді командира відділення в батальйоні матеріального забезпечення, а заразом ділиться своїм досвідом з колегами-військовими.
«Мобілізовані хлопці, котрі приходять до нас, як правило, мають обмежене уявлення про військову справу і це нормально, адже ніхто не народився атошником, але коли є бажання, можна навчитися воювати», – зазначив Єжи.
Нині найбільшими мріями бійця є Перемога та повернення на Рівненщину, де на нього чекає любляча родина: дружина Ольга та двоє синів Андрій та Ярослав.