Порошенко з соратниками і друзями вшанували пам’ять Сергія Іконнікова, який торік загинув під Вугледаром
Рік тому під час ворожого штурму під Вугледаром у день свого 25-річчя загинув наймолодший командир підрозділу 72-ї ОМБр «Чорні Запорожці», активіст «Європейської Солідарності» і «Солідарної Молоді» Сергій Іконніков
Друзі, побратими і близькі зібрались разом, щоб вшанувати його памʼять, послухати його улюблену музику та поділитись теплими спогадами про Сергія.
«Неймовірно важко втрачати таких, як Сергій. Він був справжнім трибуном, і для мене цей мегафон – як частина Сергія. Я памʼятаю моє питання до нього: що ти робив під час Революції Гідності? Він каже: коли почалася в 13-му році, мені було лише 15. Коли ми перемогли, мені було лише 16. І це означає, що все життя Сергій був поруч», – сказав Петро Порошенко.
Майдан Незалежності для Сергія був особливим місцем. Після 2019 року він неодноразово брав активну участь в акціях, багато хто пам’ятає Сергія як «хлопця з мегафоном», який надихав і об’єднував сотні незнайомих людей.
«Якщо він брав рупор і кричав у нього, то він це робив так, що він потім не розмовляв ще пару днів. Якщо треба було брати фаєри і йти на Банкову, то Сергій був у перших рядах. Якщо треба було виступити перфектною англійською мовою на міжнародному заході, представити українську молодь, то Сергій неймовірно знав англійську мову. І хотів бути дипломатом», – згадує лідерка «Солідарної Молоді» Дінара Габібуллаєва.
В інтерв’ю, яке записали друзі Сергія із «Солідарної Молоді» під час короткої фронтової відпустки, він говорить: «Я надзвичайно саможертвенна людина. Моя мотивація — служба на користь держави та суспільства. Коли 24 лютого почалося вторгнення, для мене і моїх побратимів не стояло питання, що робити».
«У 2014 році мені було 16 років, я навчався у 9-му класі. Я дуже добре пам’ятаю початок розстрілів «Небесної Сотні», це для мене був переломний момент в житті, який визначив, чим я хочу займатись. Кожен з нас має займатись громадсько-політичною діяльністю на різних рівнях, брати участь у розвитку громади і держави загалом. Бо якщо ми не візьмемо на себе відповідальність за побудову цієї країни, за нас це ніхто не зробить», – вважав Сергій Іконніков.
Петро Порошенко розповів, як у перший день вторгнення Сергій Іконніков прийшов у партійний офіс на Лаврській, де якраз формувався 206-й батальйон тероборони. «24 лютого він пробивається до мене: «мені терміново треба з вами поговорити». «Сергію, що ти хочеш?». Він каже: «автомат». Це була та рішучість, з якою Сергій робив усе, чим він займався. У тому числі став на захист України з перших годин повномасштабного вторгнення. так він радів, що потрапив до 72-ї бригади. Бо серед бригад, які відіграли найбільшу роль у відсічі російської агресії, 72-га точно буде на одному з перших місць. В бригаді і зараз пам’ятають Сергія», – говорить Порошенко.
Ще за рік до початку великої війни Сергій вирішив пройти бойовий вишкіл у добровольчому підрозділі Марусі Звіробій «Марусині Ведмеді». В останньому своєму дописі на сторінці у Facebook рік тому Сергій оприлюднив фото величезної вирви від російського снаряду і написав, що тривають важкі бої, тому зовсім не до свят.
«День, який мав би бути особливим, але в той самий час став найскладнішим днем за останні місяці. В такій ситуації абсолютно не до свого 25-річчя, оскільки пі₴&@и лізуть і лізуть. Полегшання лиш від того, що навіть такої воронки не вистачить, аби всі їхні тіла останніх днів закидати. Ми зі свого боку тримаємось. Надзвичайно складно, але тримаємось…», – написав тоді Сергій.
«Цього не мало статись, це несправедливо. Сергій пішов у вічність, але не в забуття. Він з нами. Ми маємо продовжувати цю історію заради пам’яті Сергія і всіх хлопців і дівчат, які віддали життя за Україну», – говорить Марина Порошенко.
«Ми маємо зробити те, задля чого Сергій жив. Ми точно маємо зробити те, про що він мріяв. Ми маємо побудувати красиву європейську, євроатлантичну державу Україна Сергія Іконнікова. Ми беремо зобовʼязання жити для цього», – говорить Петро Порошенко.
Від початку повномасшитабного вторгнення 97 членів команди «Євросолідарності» загинули в боях, 9 – зникли безвісти, 5 перебувають в російському полоні.