«Прощаємо і просимо прощення»: ще раз про майбутнє Польщі та України 

«Прощаємо і просимо прощення» – це слова, які у ХХ столітті промовили один одному польський і німецький народи. У 1987 році їх сказали навзаєм єпископи Української греко-католицької церкви та Римо-католицької церкви в Польщі. Це був початок українсько-польського примирення. Після цього було ще багато схожих взаємних прощень. У 2005 році польські та українські єпископи пішли ще далі. Слова примирення прозвучали на літургіях, які відбулися у Варшаві та Львові. Натхненником цього був святий папа Іван Павло ІІ, і саме він подарував нам цю формулу взаємного прощення та лікування ран минулого.

Ми прагнемо, щоб минуле не отруювало нашого сучасного і не руйнувало нашого майбутнього, щоб політики не використовували болів минулого як предмет для політичних спекуляцій. Тому маємо вчити і українців, і поляків поважати й любити один одного, шанобливо ставитися до «ран» минувшини, а також – до побудови майбутнього України, Польщі та світу. Сподіваємося, що голос християн України почують християни Польщі та політичні й державні діячі обох країн. 

У жовтні цього року відбулася важлива подія в контексті польсько-українського примирення, яка пов’язана з громадянською позицією християн України. Нарада Християнських Церков України звернулася до всього світу з особливою заявою. 

Можливо, не всі знають, що, окрім Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), до складу якої входять і християни, і юдеї, і мусульмани, у нашій країні працює ще й Нарада Християнських Церков України. Цей орган об’єднує представників різних християнських церков. До неї належать і православні, і римо- та греко-католики, і протестанти. Головування, як і у ВРЦіРО, здійснюється почергово, і в цей період на Нараді головує Українська греко-католицька церква.

І ось Нарада Християнських Церков України виступила із заявою, у якій підтримала позицію Українського інституту національної пам’яті про гідне вшанування жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни, зокрема про ексгумацію жертв Волинської трагедії та належне вшанування українських поховань на території сучасної Польщі. Ми, християни України, підняли свій голос на захист тих, хто вже відійшов у Вічність, хто став жертвою цього протистояння.

У документі наголошено, що Україна, яка сама зазнала численних історичних кривд, має виявляти чуйність до пам’яті інших народів. Автори заяви закликали українську державну владу підтримати ці добрі наміри, попри труднощі, пов’язані з війною. Учасники Наради зазначили, що українці здатні гідно відповісти на прохання своїх польських друзів у цей складний час.

Крім того, вони вказали на необхідність уникнення політичних змагань у цій делікатній сфері, адже ультиматуми й непоступливість лише зашкодять обом народам. Християни України закликали поляків до взаємного прощення та відновлення на території Польщі українських меморіальних знаків, які зазнали пошкоджень.

На завершення автори документа акцентують на важливості спільних зусиль для вшанування пам’яті жертв минулого та збереження миру між народами: «Зробімо спільними зусиллями все можливе та залежне від кожного з нас, щоб жертви цього кривавого, нелюдського, антихристиянського протиборства 80-річної давнини переконливо промовили до нас «ніколи знову». А ми, тепер сущі, сприйняли цей наказ у своїй совісті як фундаментальний імператив до дії, попередньо очистивши свою совість щирим християнським актом прощення з проханням: «Пробачте нам – і ми прощаємо».

Єдиний рецепт польсько-українського примирення: «Прощаємо і просимо прощення»!

Святослав ШЕВЧУК, отець і глава Української греко-католицької церкви.

Читайте також: На Волині громада хоче спорудити інклюзивний кемпінг для ветеранів (Відео)​.