«Я тобі прибирати не буду!».
Хто кому допомагає. Колонка мами 4 дітей з Волині
– Поноси мені ці гілки та будеш вільний. – Вони – такі довгі й колючі…
Ми з мамою і моїм найменшеньким сином обрізаємо та виносимо гілки малини. Перші хвилин двадцять син старається, аж пихтить.
Порівняно із купою довжелезних патиків, які він несе на смітник, мій Роман виглядає таким невеличким, і через те, його завзятість видається ще більшою. Та невдовзі він починає втомлюватися: дратується, його рухи стають різкими, і він питає, коли це закінчиться.
А малини ще ж багато. І я обережно підбираю слова-заохочення, бо ж серед них є і помилкові, які з часом стануть для мами пасткою.
Передусім намагаюся позбутися слова «мені». Воно перейшло у спадок від бабусі і мами. Начебто слово, як слово, та все ж із «мінусом». Приміром, як звучить речення: «Поприбирай мені у вітальні»? Явно краще без отого «мені». І правда – це ж наша спільна вітальня! І допомога дитини – не мені, а нам, усій сім’ї. Важливо, щоб вона зрозуміла змалку, що допомагає не тільки мамі з татом, бабусі з дідусем, а й… собі. Інакше, коли підросте, зможе сказати: «Я тобі прибирати не буду!». Звучить така фраза образливо, несправедливо, та, якщо вдуматися, зерно для її появи посіяли ми, дорослі.
Пам’ятаю, що допомагати мамі, бабусі, подавати інструменти татові в дитинстві мені було дуже приємно, а якщо ще й підхвалять, то наче крила виростають. Але минув час, і ті похвали перестали бути аж такими цінними, бо вже у підлітковому віці сама могла оцінити, як добре виконала якийсь зі своїх обов’язків. Крім того, похвала, яка передбачає, що тобі ще працювати й працювати, теж не завжди діє. Дітям подобається знати, що їхнє завдання – скінченне…
Тож найліпше пропонувати наймолодшій частині сім’ї «наводити красу у нашій хаті» та «прибирати малину з нашого подвір’я». І не забувати дякувати!
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова – 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама 4 дітей.
Читайте також: Воїни волинської 100-ї ОМБр просять допомогти доньці свого побратима.
