Андрій Янкель: «У Бахові я проводжу найбільше часу, тут працюю, розвиваюся – це село вже стало для мене домівкою».
У Бахові на Волині щосуботи відбувається... чудо
Уже більше року його мешканці один день у тиждень віддають на благо громаді – збираються й гуртом наводять лад: прибирають сміття у місцях загального користування, зокрема й біля штучної водойми, яка вабить багатьох у відпочинковий сезон. Зініціював добру справу екоактивіст, підприємець Андрій Янкель, котрий живе в місті Ковелі, а свій бізнес заснував у цьому селі
«Це село стало для мене справжньою домівкою»,
– каже сьогодні пан Андрій. А ось з чого все починалося, то в нашого співрозмовника такий спогад:
– Наше підприємство ТОВ «ДПП Ресурс» виготовляє з тирси, відходів деревини паливні гранули для котлів, які обігрівають будинки, а також – паливні брикети. Коли ми шукали приміщення, то мені запропонували його в Бахові. Подивився я, зважив усе – локація хороша, близько від Ковеля й хороший доїзд. Прийняв пропозицію.
Потихеньку налагодили виробництво своєї продукції за спеціальною технологією. Це був 2019 рік.
– Той, хто стежить за вашою фейсбук-сторінкою, звернув увагу на такі ваші слова: «Село Бахів стало для мене справжньою домівкою». Що за цим «освідченням»?
– Тут я проводжу найбільше часу, працюю, розвиваюся. Тут знайшов багато однодумців. Село, дійсно, стало вже для мене домівкою. Але зразу скажу, що не обійшлося на початках без конфлікту. Коли ми вже запрацювали на повну, виникла така ситуація: дехто з бахівців виявив невдоволення тим, що в їхньому селі з’явилося таке виробництво. До цього не було ніяких претензій, і тут раптом – справжній протест. Підприємство, на думку декількох незадоволених людей, завдає шкоду довкіллю. По-перше, мова йшла про шум, а, по-друге, нібито шматки деревини прилітають до осель. Була навіть погроза: «Якщо ви не закриєте підприємство, то ми його спалимо».
– І якими були ваші подальші дії?
– Я вислухав і непросто заспокоїв людей, а сказав: «Раз є проблема, то будемо її невідкладно вирішувати». Звичайно, зауваживши при цьому, що я, – за те, аби бізнес працював. І, вивчивши ситуацію, ми удосконалили технологічний процес – поставили для надійності додаткове устаткування, щоб на сто відсотків убезпечити себе від претензій. Згодом зателефонував ініціатору закриття виробництва, який погрожував «інакше ми його спалимо». Він не відреагував. Але й претензій по сьогоднішній день нема. Більше того – закінчилося тим, що декілька людей, які приходили до мене з погрозами «спалити підприємство», якщо ми його не закриємо, тепер разом з іншими мешканцями працюють на розвиток села Бахів. Є й такі, хто не пропустив жодного суботника.
«Ми всі – християни, й нас учили з дитинства робити людям добро»
– Одне слово, ви не пішли на конфронтацію з мешканцями села, а вирішили проблему, на яку звернули увагу люди, знайшли з ними спільну мову і як екоактивіст започаткували суботники й об’єднали мешканців села навколо доброї справи.
– Ми всі – християни, й нас учили з дитинства робити людям добро. І коли якось мешканець села Олександр Столярчук звернувся до мене й сказав, що треба викорчувати пеньки на кладовищі (йшлося про впорядкування цього святого місця й було зрізано дерева), то екскаватор, наданий нашим підприємством, попрацював тут не один день. Було не лише вирвано пеньки, а й – вимощено ямки, вивезено сміття. Це, по суті, й стало початком проведення в Бахові суботників. Я запропонував спільними зусиллями навести в селі лад. І вже більше року так працюємо. Перерва – лише в ту літню пору, коли в мешканців села в полі багато роботи.
– Що насамперед – в полі зору?
– Починали з того, що ліквідували стихійні сміттє-
звалища, які траплялися не лише десь на околиці, а й – у центрі села. Десятки машин різного непотребу вивезли в призначене для цього місце. Чагарники позрізували при дорозі в Бахів. Взимку якраз більше вирізували зарості.
А влітку, коли ставало сухіше, то займалися смітниками. І тепер на їхньому місці облаштовано відпочинкові зони: мангал стоїть – можна м’ясо посмажити. Цьогорічного літа реалізували суперпроєкт – в центрі села, біля футбольного поля, збудували пішохідну доріжку для дітей, мам із малюками, літніх людей. Вдячні благодійникам, які доставили якісний бетон, всім, хто попрацював заради доброї справи.
– Починали з того, що ліквідували стихійні сміттєзвалища, які траплялися не лише десь на околиці, а й – у центрі села. Десятки машин різного непотребу вивезли в призначене для цього місце.
– Наведення чистоти в селі й на його околицях – це в кінцевому результаті – турбота про вирішення проблеми глобальнішої: буде менше стихійних звалищ – чистішою буде вода в колодязях, яку ми п’ємо, у водоймах озер та річок…
– У цьому зв’язку скажу таке: неподалік від села Бахів ( Бахів-2 – «Насіннєва станція») є штучна водойма, де влітку люди люблять відпочивати. Вона безпосередньо, під нашою, якщо можна так висловитися, опікою. В самому селі стоять баки для збору сміття (до того ж – роздільного). А біля цієї водойми їх не було. А звідси – й безлад. Ми знову ж таки проявили ініціативу й поставили контейнери для сміття. На жаль, ніяк не можна було організувати його вивезення. Проблему вдалося вирішити завдяки місцевому жителю Володимиру Місюрі. Він оплатив з власної кишені очищення громадських місць від побутового сміття – аж до нового року, й тепер на договірній основі відповідна комунальна служба регулярно забиратиме сміття з контейнерів поблизу зон відпочинку, що є в користуванні мешканців села.
…Спочатку дехто скептично сприйняв ініціативу підприємця, екоактивіста Андрія Янкеля щодо проведення суботників. Але він не здавався. Особисто щосуботи прибирав вулиці, лагодив автобусні зупинки, вивозив сміття й інших закликав до цього. В результаті довкола доброї справи згуртувалися і дорослі, й діти. Тепер 50 – 60 чоловік збираються на вже звичні суботники. За словами пана Андрія, «…бажання та згуртованість – від громади, ресурси – від ТОВ «ДПП Ресурс» – ось секрет розвитку села Бахів».
*«Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Катерина ЗУБЧУК.
Читайте також: «На озері, де клює краще, як на Світязі», провели «суботник» зі збору сміття.
