Волинський журналіст: «Боремося за життя, але… без корупції»
Сьогодні, коли наша країна вже одинадцятий рік воює з путінською росією, як ніколи, потрібно зібратися з силами, зберігати мудрість, витримку та згуртованість
Це на словах усе – зрозуміло. Насправді ж, суспільство останнім часом морально потерпає через різноманітні скандали.
Абсолютна їх більшість пов’язана з найганебнішим явищем – корупцією, зокрема в медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК), які нібито наживалися на ухилянтах. Та й не тільки на них. Як з’ясовується, що не так на них, як на державних службовцях високого рангу, які безпідставно виробляли собі групи інвалідності, щоб окрім зарплати отримувати ще й пенсію. І таке неподобство чинили не тільки молоді прокурори, а й, не помилимося, коли скажемо, чи не кожен «чинуша», який мав доступ до державного «корита».
Чи про таку країну, яка займає нині 104-ту позицію в світі з-поміж 180 країн за рівнем сприйняття корупції, ми мріяли? Авжеж, ні. Можете погоджуватися або й не зовсім, але це зло, яке роз’їдає державу й суспільство, почало вкорінюватися в добу нашої новітньої історії. А до цього про таке ніхто й подумати не смів. Звичайно, були зловживання, але не в таких масштабах, коли корупцією пронизані чи не всі сфери суспільного життя.
Коли Володимир Зеленський ішов на президентські вибори, одним із пунктів його програми була боротьба з корупцією. Думаю, що цей пункт знайшов багато прихильників, бо всі, хто до нього претендував на президентське крісло, воліли про це мовчати. Це нагадувало крилатий вислів «В СРСР сексу немає» однієї з учасниць телемосту Ленінград – Бостон у середині вісімдесятих. Так і в Україні не було корупції, хоча вона… розквітала, набирала сили. Рано чи пізно мала відбутися подія, яка підтвердила б, що вона стає серйозною перешкодою для руху вперед. І не тільки.
Після останніх гучних викриттів наших доморощених корупціонерів, бачимо, що в українців зникає віра в те, що нам вдасться побудувати міцну, розвинену європейську державу, в якій усі громадяни дотримуються букви закону. Натомість з’являється зневіра й усвідомлення того, що держава – в серйозній небезпеці. Чи не кожен день ми чуємо все нові й нові приклади «жирування» представників влади за рахунок простого народу.
Українці – від малого до великого – давно переконалися, що сьогодні вирішити важливе питання без грошей – майже неможливо. І це в той час, коли перед країною – справді величезна смертельна загроза. Але якраз у час цього випробування нарешті з’явився шанс для суспільного очищення від ганебного явища, яке роз’їдає підвалини нашої молодої держави. Було б добре, якби цей процес став уроком морального оздоровлення для переважної більшості громадян, які дотепер сприймають корупцію як щось звичайне, традиційне, цілком природне. Дуже важливо, щоб за цими першими викриттями були наступні. І – найголовніше, щоб усі винуватці корупційних діянь були покарані.
Кожен день наближає нас до закінчення війни. Кожного дня найсвідоміші з українців героїчно воюють і помирають на полі бою. Борються за наше з вами справедливе й мирне життя, але… без корупції.
Михайло ЛАПКІВ, журналіст.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ